Чому я проти легалізації медичної марихуани: думка психолога-аддиктолога

Легалізація медичної марихуани в Україні обговорюється гостро, і сперечаються здебільшого медики, пацієнти й політики. Позиція тих, хто щодня працює із залежністю, у цій розмові чути рідко. Я говорю саме з неї: не з позиції моралі, а з досвіду роботи з людьми, які вже пройшли шлях від «це ж ліки» до реабілітації.

Легалізація медичної марихуани: що обіцяють прихильники

Легалізація марихуани для медичних цілей подається як порятунок для тяжкохворих. Проте ризик формування залежності недооцінюється. Досвід роботи з пацієнтами, що проходять лікування від наркозалежності, свідчить: навіть у медичних дозах канабіс може стати «точкою входу» у залежну поведінку та відкрити двері до зловживання.

Вплив на сімʼї та молодь: чому це стосується всіх

Відкритість до використання марихуани під виглядом ліків створює новий культурний код: речовина стає соціальною нормою й легітимізується в очах підлітків. Для родин, які вже стикаються з залежністю, це ще один фактор ризику - формування толерантного ставлення до психоактивних речовин.

3 аргументи проти легалізації медичної марихуани

Легалізація медичної марихуани викликає у мене три заперечення. Жодне з них не про мораль - усі три про те, що ми бачимо на консультаціях.

1. Медичний дозвіл працює як вхід. Досвід роботи з пацієнтами, які проходять лікування від наркозалежності, свідчить: навіть у медичних дозах канабіс може стати «точкою входу» у залежну поведінку.

2. Речовина перестає бути речовиною. Коли марихуана застосовується під виглядом ліків, вона легітимізується в очах підлітків і стає соціальною нормою.

3. Сімʼї, де вже є залежність, отримують ще один фактор ризику. Толерантне ставлення до психоактивних речовин у такій родині коштує дорожче, ніж у будь-якій іншій.

Легалізація медичної марихуани: профілактика та альтернатива

Профілактика залежності має стояти вище швидких рішень. Замість легалізації марихуани, фахівці рекомендують розвивати психотерапію, підтримку для хронічно хворих без залучення психоактивних речовин, та інвестувати у розгорнуту систему реабілітації.

На практиці «розвивати психотерапію» означає чотири конкретні речі.

Робота з болем без речовини. Хронічний біль і тривога потребують супроводу, а не дозволу на психоактивну речовину: це різні задачі, і друга не вирішує першу.

Робота з родиною, а не тільки з людиною. Саме родина першою бачить зміни і саме вона найчастіше несвідомо толерує вживання «за призначенням».

Раннє виявлення. Латентна залежність не помітна на ранніх стадіях, і чим пізніше вона знаходиться, тим дорожче обходиться.

Просвіта для підлітків. Не лякалки, а розмова про те, чому «легально» не означає «безпечно».

Легалізація медичної марихуани не закриває жодну з цих чотирьох задач - вона лише додає пʼяту.

Що про канабіс кажуть дослідники

Американський Національний інститут з проблем зловживання наркотиками зазначає: продукти канабісу з ТГК змінюють настрій, мислення і сприйняття реальності та можуть шкодити мозку й іншим органам. За останні роки зросло і різноманіття таких продуктів, і вміст ТГК у них. Окремо інститут веде дослідження розладу, спричиненого вживанням канабісу, - тобто залежність від нього визнана як діагноз, а не як припущення.

Всесвітня організація охорони здоровʼя описує канабіс як найпоширенішу нелегальну речовину у світі й окремо звертає увагу: він тісніше за інші наркотики повʼязаний із молодіжною культурою, а вік початку вживання зазвичай нижчий, ніж у решти речовин. Саме тому питання «легальності» тут не технічне: воно про те, з якого віку і в якому статусі речовина заходить у життя. Легалізація медичної марихуани змінює саме статус.

Легалізація медичної марихуани: часті запитання

Чи є легалізація медичної марихуани допомогою тим, хто страждає?

Ні. Мова про інше: підтримку хронічно хворих варто розвивати без залучення психоактивних речовин, а не замість неї видавати дозвіл на речовину.

Чи справді канабіс викликає залежність?

Так. Розлад, спричинений вживанням канабісу, визнаний і досліджується. Біохімічно канабіс стимулює дофамінову систему і підсилює пошук «легкого» задоволення, що особливо небезпечно для людей з низькою стресостійкістю.

Чому легалізація медичної марихуани впливає на підлітків?

Тому що змінюється статус речовини: під виглядом ліків вона стає нормою. ВООЗ зазначає, що канабіс і без того тісніше за інші наркотики повʼязаний із молодіжною культурою, а вік початку вживання нижчий.

Що робити родині, яка вже бачить ознаки вживання?

Не чекати, поки «саме минеться», і не розбиратися самотужки. Консультація у центрі, який працює саме із залежністю, безкоштовна й анонімна.

Джерело: youtube.com

Психологічний коментар
Павло Казар'ян - клінічний психолог-адиктолог, директор реабілітаційного центру «Джерело»

Читати ▾

Мотивації прихильників і противників легалізації медичної марихуани

Люди, які виступають за легалізацію медичної марихуани, зазвичай наводять гуманістичні мотиви: бажання полегшити біль, дати шанс на повноцінне життя тим, хто страждає від хронічних хвороб. Проте за цими аргументами часто стоїть і соціальний тиск, бажання легалізувати не лише медичне, а й рекреаційне використання. Противники, серед яких чимало фахівців з реабілітації, виходять з досвіду тисяч пацієнтів: будь-яка нормалізація психоактивних речовин веде до розширення зони ризику для вразливих категорій населення.

Глибокі механізми формування залежності, роль сім’ї та держави

Біохімічно марихуана стимулює дофамінову систему, підсилює пошук «легкого» задоволення, що особливо небезпечно для людей з низькою стресостійкістю та недостатньою підтримкою. Соціально - легалізація формує нові уявлення про «безпеку», особливо серед молоді, яка часто шукає швидкі способи втечі від тривоги чи болю. Сім’ї, де вже є залежні або співзалежні, можуть несвідомо підсилювати ці патерни, толеруючи або навіть заохочуючи вживання під приводом лікування.

На рівні держави відсутність чіткої програми профілактики та контролю веде до зростання латентної залежності, яку складно ідентифікувати на ранніх стадіях. Духовний аспект - пошук сенсу і прийняття болю - часто залишається не опрацьованим, що штовхає людей до хімічної розв’язки проблем.

Прогноз для суспільства в разі легалізації без супроводу реабілітаційних програм невтішний: зростання прихованої залежності, поява нових груп ризику, посилення навантаження на систему охорони здоров’я. Для окремої особистості це може закінчитися розвитком полінаркозалежності, втратами у сім’ї, соціальною ізоляцією.

Траєкторію можна змінити лише через системну просвіту, раннє виявлення проблем та реабілітацію, а не через легалізацію під приводом милосердя. Якщо бачите ознаки залежності - звертайтеся до спеціалізованих центрів, де працюють професіонали з досвідом подолання саме таких викликів.