Реабілітація алкозалежних

Реабілітація алкозалежних у центрі «Джерело» працює з причиною залежності, а не лише з потягом до спиртного. Алкоголізм це та сама хвороба особистості, що й наркоманія, тому кодування і крапельниці дають тимчасовий ефект. Щоб людина перестала повертатися до пляшки, потрібна психолого-соціальна реабілітація. Зателефонуйте на безкоштовну анонімну консультацію .

Чому кодування не лікує алкоголізм

Кодування, підшивка і зняття запою прибирають симптом: фізичний потяг або можливість пити. Але причина лишається: звичка розв’язувати проблеми і заглушати почуття алкоголем, зруйновані стосунки, відсутність навички жити тверезо. Тому після кодування такі часті зриви. Реабілітація змінює саме це.

Що таке реабілітація алкозалежних

Це послідовна програма з 5 етапів, яка повертає людину до тверезого і соціально активного життя. Та сама структура, що й при реабілітації наркозалежних: орієнтація, очищення, повернення до себе, відновлення стосунків та інтеграція в суспільство.

Кому підходить

• Людям з будь-яким стажем алкогольної залежності, зокрема після багатьох зривів і кодувань.
• Тим, хто чергує «запої» і періоди тверезості, вважаючи це контролем.
• Родинам: ми працюємо і з близькими через співзалежність.

Скільки триває і чи потрібна детоксикація

Програма триває від 6 місяців, індивідуально. Приїхати можна без детоксикації. Якщо треба зняти запій або пройти обстеження, скеруємо до ліцензованої партнерської клініки, а потім людина продовжить реабілітацію в нас.

Хто проводить

Програмою керує Павло Казарʼян, клінічний психолог-аддиктолог і тренер НЛП. Багато спеціалістів самі пройшли через залежність. Докладніше на сторінці про центр.

Як зрозуміти, що це вже залежність

Алкогольна залежність рідко починається із запоїв. Спочатку змінюється не кількість, а роль алкоголю в житті: він стає способом зняти напругу, заснути, пережити конфлікт, відсвяткувати чи просто «вимкнути голову». Людина ще не п'є щодня, але вже не уявляє без чарки жодної важкої ситуації.

Ознаки, які близькі помічають раніше за самого залежного:

• Зростає доза. Те, що раніше розслабляло, більше не діє - потрібно більше.
• Зникає контроль над кількістю. Намір «випити один келих» регулярно закінчується інакше.
• З'являються виправдання. Важкий тиждень, свято, «всі так п'ють», «я ж не валяюся під парканом».
• Змінюється коло спілкування. Люди, які не п'ють, стають «нудними», компанія підбирається під випивку.
• Ранок починається з полегшення похмілля. Це вже не про задоволення, а про уникнення страждання.
• Провали в пам'яті. Людина не пам'ятає частину вечора, хоча поводилася начебто звично.
• Обіцянки не тримаються. Спроби «пити менше» щоразу закінчуються поверненням до старого.

Якщо ви впізнали три-чотири пункти - це вже не про звичку і не про слабкий характер. І це не питання виховання: залежність розвивається однаково і в успішних людей, і в тих, у кого «все погано».

Чому «сила волі» не спрацьовує

Найпоширеніша вимога родини - «візьми себе в руки». Але залежна людина цілком може кинути на місяць, на три, на пів року. Це нічого не доводить, крім того, що воля в неї є. Проблема не у волі.

Алкоголь роками виконував конкретну роботу: гасив тривогу, знімав сором, допомагав не відчувати те, що відчувати нестерпно. Заберіть його - і людина лишається сам на сам із почуттями, з якими ніколи не вчилася поводитися. Порожнеча нічим не заповнена, а напруга нікуди не поділася. Тому тверезість без внутрішніх змін завжди тимчасова, і зрив - питання часу, а не мотивації.

Саме тому реабілітація починається не із заборони пити, а з навчання жити тверезо: витримувати напругу, говорити про почуття, вирішувати конфлікти, будувати стосунки, планувати день. Це навички - їх опановують поступово і на практиці.

Поширені міфи про алкоголізм

• «Алкоголік - це той, хто валяється під парканом». Більшість залежних ходять на роботу, утримують сім'ю і роками виглядають благополучно. Саме тому допомога приходить пізно.
• «Треба дочекатися дна». Ніхто не зобов'язаний чекати, поки людина втратить здоров'я, роботу і родину. Чим раніше почати, тим більше в людини лишається ресурсу на одужання.
• «Закодувався - вилікувався». Кодування прибирає можливість пити, але не змінює причину. Тому після нього так часто зривається.
• «Пиво - не алкоголь». Форма напою не має значення, значення має роль, яку він виконує.
• «Він же не хоче лікуватися, отже, марно». Готовність рідко з'являється сама. Найчастіше вона формується в роботі - спочатку з родиною, потім із самою людиною.

Що робити родині

Працювати лише із залежним - марно. Роками рідні рятують, гасять борги, домовляються з начальством, приховують від сусідів - і не помічають, як самі стають частиною хвороби. Це називається співзалежністю, і вона потребує окремої роботи.

Одужання родини часто починається не із залежного, а з когось із близьких. Коли рідні перестають рятувати і починають поводитися інакше, у людини вперше з'являються природні наслідки її вживання - а разом із ними й привід щось міняти. Як говорити із залежним і як підвести його до рішення лікуватися - ми розбираємо на сторінці про мотивацію на лікування.

Якщо ви не знаєте, з чого почати - почніть з дзвінка. Консультація безкоштовна й анонімна, і на ній ми не вмовляємо когось привозити: спочатку розбираємося, що у вас відбувається.

Важливо: центр «Джерело» не є медичним закладом. Детоксикація за потреби проводиться в партнерських ліцензованих клініках, а не в центрі. У нас відбувається психолого-соціальна реабілітація та ресоціалізація.