Повний текст статті «Модель реабілітації та ресоціалізації наркозалежних у сучасному реабілітаційному центрі» (2016)

← Назад до наукового підтвердження

Анотація

У статті представлено авторську модель програми немедикаментозної реабілітації пацієнтів з наркотичною залежністю на прикладі центру ресоціалізації наркозалежної молоді ГО «Центр Джерело» (м. Очаків, Україна). Програма реабілітації є стаціонарною і побудована за принципом терапевтичної спільноти. Вона полягає в поєднанні терапії середовищем із проведенням різних психокорекційних заходів (психотерапія, тренінги), подальшою трудовою діяльністю і ресоціалізацією.

Вступ

Актуальність проблеми реабілітації наркозалежних зумовлена складною ситуацією зі вживанням наркотичних речовин в Україні. На сьогодні дані про споживання наркотиків є недостатніми, оскільки до 2010 року дослідження поширеності вживання наркотичних речовин в Україні не проводилися. За статистикою, у середньому на кожні 10 тис. населення припадає 35 споживачів наркотиків.

Багато авторів (Ю. В. Валентик, Т. М. Дудко, Н. І. Зенцова, Л. А. Котельникова, В. А. Пузієнко, М. Г. Цетлін) зазначають, що реабілітація в наркології, на відміну від реабілітації хворих за інших захворювань, має свої особливості. Внаслідок зловживання психоактивними речовинами (ПАР) у хворих не лише формується наркологічне захворювання, а й сомато-неврологічна патологія, афективні, поведінкові та інтелектуальні розлади, а також виникають значні порушення особистості. У зв'язку з цим під реабілітацією в наркології розуміється медико-соціальна система, спрямована на відновлення фізичного, психічного і духовного здоров'я наркологічного хворого, його особистісного і соціального статусу.

Реабілітаційний процес складається з медичного, психологічного і психосоціального етапу і може проходити в різних організаціях. Найчастіше медичний етап проводиться в стаціонарних наркологічних відділеннях диспансерів. Центр ресоціалізації (ЦР) «Джерело» (м. Очаків Миколаївської області) проводить реабілітаційну роботу після першого етапу.

Мета статті - репрезентація програми реабілітації наркозалежних.

Виклад основного матеріалу

Репрезентована нами програма реабілітації створена на основі аналізу сучасних теоретичних підходів до реабілітації осіб, залежних від ПАР, і побудована за принципом терапевтичної спільноти. Звертаючись до світової практики, можна побачити успішне застосування програм, побудованих за моделлю «терапевтичної спільноти». Нині існує понад 500 програм стаціонарної реабілітації наркозалежних терапевтичних спільнот (ТС). Ключовим для розуміння ТС є досягнення змін шляхом взаємодопомоги і самодопомоги в умовах спільного проживання. Головне завдання ТС - кардинальна зміна способу і стилю життя, що включає не лише відмову від уживання наркотиків, а й зміну спрямованості та форм поведінки, ціннісних орієнтацій, набуття корисних навичок.

У межах цього підходу вченими і фахівцями ЦР була розроблена та апробована авторська комплексна програма реабілітації наркозалежних у діяльності ЦР «Джерело». Метою програми є відновлення (або формування) нормативного соціального і особистісного статусу залежного (у ЦР він позначається як «клієнт») на основі розкриття і розвитку його інтелектуального, морального, емоційного і творчого потенціалу.

Завдання програми реабілітації:

• формування усвідомленої і стійкої мотивації на відмову від уживання ПАР;
• залучення до здорового способу життя і профілактика «зривів»;
• корекція особистісної структури клієнта в царині цілей, мотивів, стереотипів мислення і поведінки;
• відновлення (формування) сімейних та інших соціальних зв'язків;
• напрацювання навичок життя без наркотиків, ресоціалізація.

Реабілітаційне середовище і штат центру

Очолює ЦР директор. До штату входять психологи, психотерапевти, педагоги, а також консультанти з числа осіб, які пройшли реабілітаційну програму і перебувають у ремісії понад 6 місяців. Реабілітаційне середовище (РС) ЦР - специфічно організований соціум, що забезпечує корекцію поведінки особистості в процесі спільного проживання. Корекційний вплив забезпечується: а) чіткою регламентацією діяльності клієнтів упродовж дня, тижня, місяця; б) проведенням спільних зборів і ритуалів; в) визначенням ієрархії між учасниками залежно від етапу програми; г) виконанням кодексу норм, прийнятих у центрі.

Психотерапія і психокорекція здійснюється за трьома напрямами. Індивідуальна - робота із залежною поведінкою клієнта, зміна негативних стереотипів і установок, опрацювання страхів і образ. Групова - робота над емоціями і почуттями, стосунками з чоловіками і жінками, а також особливі групи за запитами. Сімейна - розв'язання проблем співзалежної та маніпулятивної поведінки, стосунки з членами родини.

Комплекс включає також тренінгові технології психокорекційної спрямованості:

• «Тренінг соціальних ролей». У цьому центрі це ролі, що відповідають основним напрямам діяльності терапевтичної спільноти: ведучий загальних зборів, черговий по кухні, відповідальний за трудову діяльність тощо. Ролі підбираються не під характер клієнта, а навпаки - так, щоб людина вчилася тому, чого не вміє.
• «Тренінг комунікативних навичок». Спрямований на вдосконалення навичок спілкування: уміння слухати, вести дискусію, обстоювати свою точку зору, розвиток вербального і невербального спілкування.
• «Тренінг уміння вирішувати конфлікти». Присвячений моделюванню основних типів конфліктів (конфлікт із самим собою, конфлікт із навколишнім світом) і пошуку можливостей їх розвʼязання.
• «Тренінг особистісного зростання». Заснований на формуванні позитивного бачення світу - зміні «образу перешкод» на «образ можливостей» і «образ успіху». Учить постановці цілей і шляхам їх досягнення.
• «Тренінг лідерства і командного утворення». Служить розвитку лідерських якостей, навичок мотивації та організації людей, відповідальності, умінню долати кризові ситуації.

Реабілітаційні технології (Таблиця 1)

Творчість і спорт спрямовані передусім на пошук або повернення природного задоволення від свого тіла і творчості. Творчий блок представлений двома напрямами: а) самодіяльність - створення сценок до свят, віршів, малювання; б) творче виховання - творчий тренінг, хореографія, мовленнєвий тренінг, вокал, образотворче мистецтво, сценічна мова.

Окремим напрямом творчого блоку є «Психологічний театр» - метод психологічної корекції залежних особистостей, створений на основі психодрами. Його завданнями є: 1) регуляція вегетативних процесів і фізіологічних функцій організму; 2) регуляція емоційного стану; 3) позбавлення від страхів, збагачення життя новим досвідом; 4) активізація творчих можливостей; 5) створення нових позитивних установок і форм поведінки.

Спортивний блок служить меті набуття навичок здорового способу життя, отримання досвіду відпочинку без наркотиків і відновлення втраченого здоровʼя.

Трудотерапія і соціотерапія. Головним принципом реабілітації осіб, залежних від ПАР, є їх постійна зайнятість, тому трудові процеси - невідʼємна складова реабілітаційної програми. Активне застосування соціально-позитивних форм діяльності протягом тривалого періоду сприяє розвитку нормативних частин особистості й соціальної зрілості, а також перешкоджає патологічному функціонуванню. Постійна зайнятість забезпечується терапевтичними заняттями, самообслуговуванням, працею (усі господарські обовʼязки виконують самі реабілітовані), самоосвітою і дозвіллям.

Етапи програми

Програма не має фіксованих термінів і складається з 4 послідовних етапів, що умовно поділяються на 2 частини: 1) реабілітація - відновлення особистості (I і II етапи); 2) ресоціалізація - повернення клієнта до здорового, соціально активного життя (III і IV етапи).

I етап «Чистка». Вхід у програму: підготовча фаза «орієнтації» (прийом у спільноту, створення гімну і правил, гештальт-група, спортивний норматив, обговорення особистості всіма учасниками). Далі: тестування і консультування; засвоєння правил ТС; формування мотивації; робота із залежностями; перегляд стосунків з родиною; розвиток асертивності; подолання почуття провини, страхів і образ.

II етап «Хто Я?». Робота із залежностями; усвідомлення деструктивності моделей поведінки; формування вміння отримувати задоволення без наркотиків; побудова нових стосунків з родиною; самовизначення; лідерство, робота в команді; творчий і спортивний блок.

III етап «Я і соціум». Формування негативного ставлення до наркотиків поза центром; зміна стосунків з родиною; вироблення відповідальності і навичок планування; перші вихідні поза центром; постановка цілей на майбутнє.

IV етап «Я в соціумі». Підготовка до повернення в суспільство: контроль залежності в соціумі (профілактика рецидивів); формування установки на успішний спосіб життя; навчання, працевлаштування.

Ефективність

Кількість клієнтів, які увійшли в реабілітаційну програму, дорівнює 368 і береться за 100%. Відсів (випадіння з програми) склав 144 особи, або 39,1%. Завершили програму 224 особи, це 60,9% осіб, які увійшли в програму. Серед них показники ремісії відстежувалися за термінами понад 6, 12 і 24 місяці (табл. 2).

Висновки

На основі аналізу теоретичних підходів до реабілітації наркозалежних авторами розроблено модель реабілітації осіб, залежних від ПАР, яка відповідає концепції терапевтичної спільноти і полягає в поєднанні терапії середовищем із проведенням різних психокорекційних заходів (психотерапія, тренінги), подальшою трудовою діяльністю і соціалізацією. Програма пройшла апробацію в центрі ресоціалізації, і її результативність підтверджує принципову можливість реабілітації та ресоціалізації наркозалежної молоді. Авторам видається перспективним упровадження цієї програми в реабілітаційних центрах України за державної та громадської підтримки.

← Усі наукові публікації та рецензії