У Рівному лікаря судитимуть за самовиписування рецептів на наркотики

Залежність у лікарів - тема, про яку в медичній спільноті говорять неохоче. Справа рівненського отоларинголога показує її без прикрас: людина з дипломом і доступом до препаратів виписала собі 95 електронних рецептів і опинилася на лаві підсудних.

Лікаря у Рівному підозрюють у махінаціях з рецептами на наркотики

У Рівному на лаві підсудних опинився лікар-отоларинголог, якого звинувачують у незаконному виписуванні собі рецептів на наркотичні препарати. Прокуратура області завершила розслідування та передала справу до суду.

Що сталося

За даними слідства, 43-річний медик з обласного центру протягом 2025-2026 років використовував медичну інформаційну систему для власної вигоди. Навесні 2025 року, не маючи дозволу на роботу з наркотичними засобами, він самостійно призначив собі лікування препаратом "Налбуфін" - було виписано три електронних рецепти на 110 днів.

З січня по квітень 2026 року лікар під чужим електронним підписом оформив 95 електронних рецептів на морфін, трамадол та діазепам. Для цього він створив фіктивний запис в системі про власне лікування.

Обвинувачення та наслідки

Чоловіку інкримінують незаконну видачу рецептів на наркотики, використання цих документів та несанкціоноване втручання в роботу інформаційної системи (ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 318, ч. 1 ст. 361 КК України). Підозрюваний визнав провину та заявив про розкаяння. Його вже звільнили з медичного закладу.

Джерело: lb.ua

Психологічний коментар
Павло Казар'ян - клінічний психолог-адиктолог, директор реабілітаційного центру «Джерело»

Читати ▾

Перед нами класичний випадок «лікар-наркозалежний». Зовні освічена людина, яка має доступ до потужних препаратів і, здавалось би, розуміє ризики. Але чи правда це? Чи рятує професія від залежності? Аж ніяк. Більше того, саме медики - особливо з доступом до наркотичних анальгетиків - частіше, ніж хтось інший, потрапляють у пастку самопризначення.

Психологічна анатомія залежності: від самотності до біохімії

Що рухає такою людиною? В основі - не просто бажання «спробувати». Тут зазвичай ховається хронічний біль - фізичний чи психологічний, а найчастіше - суміш. Лікарі нерідко відчувають виснаження, тиск, втрату сенсу, професійне вигорання. Відповідь організму - пошук полегшення. Морфін чи трамадол дають швидке, але ілюзорне вирішення. Саме тут запускається дофамінова гойдалка: раз за разом мозок вчиться «винагороджувати» себе наркотиком, і вже не може зупинитися. Включається класичний механізм залежності.

Сім’я та колеги часто не бачать чи не хочуть бачити проблему. Включається механіка співзалежності: рідні можуть виправдовувати, прикривати, не вірити у серйозність ситуації. Оточення або не помічає, або мовчки погоджується - «та він же лікар, він знає, що робить».

Далі - повний розрив із реальністю. Лікар використовує електронні підписи колег, підробляє записи, порушує закон. Його вже не лякає втрата роботи чи судова перспектива. В нього лише одна ціль - отримати дозу. Усе інше - туман.

Що буде далі? Прогноз і точка зламу

Якщо не втрутитись, сценарій типовий: руйнування професійної репутації, ізоляція, погіршення здоров’я, судимість, а згодом - незворотні наслідки для психіки і тіла. Сім’я - якщо не залучити її до лікування - також опиняється у пастці сорому і співзалежності. Зміни можливі тільки через повне визнання проблеми та довгострокову реабілітацію під наглядом спеціалістів. Один лише «щирий жаль» не рятує.

Друзі, якщо ви бачите схожі сигнали у собі чи близьких - не чекайте, що «пройде само». Залежність не відпускає просто так. Звертайтесь до фахівців, шукайте підтримку, не залишайтесь із цим наодинці. І пам’ятайте: навіть лікарі, навіть найрозумніші, вразливі до цієї хвороби не менше за інших.

Залежність у лікарів: чому медики в групі ризику

Залежність у лікарів формується не через слабкість характеру, а через збіг трьох обставин, яких немає в інших професіях. Перша - доступ. Те, за чим звичайна людина йде до дилера, у медика лежить у шафі й обліковується документом, який він сам і підписує.

Друга - хронічне перевантаження. Зміни по 24 години, чужий біль щодня, відповідальність за життя. Організм шукає спосіб швидко вимкнути напругу, і фармакологію лікар знає краще за будь-кого.

Третя - професійна ілюзія контролю. «Я знаю дозу, я контролюю» - головна помилка, з якої починається залежність у лікарів. Знання фармакології не рятує від адаптації рецепторів: мозок медика влаштований так само, як мозок пацієнта, і залежність у лікарів розвивається за тими самими законами.

За даними міжнародних оглядів, ризик залежності від опіоїдів у медпрацівників з доступом до анальгетиків вищий, ніж у населення загалом. Найуразливіші - анестезіологи, реаніматологи, хірурги та лікарі швидкої.

Як розпізнати залежність у лікаря поруч

Колеги помічають проблему пізно, бо шукають знайомі побутові ознаки - запах, невиразну мову, прогули. При опіоїдній залежності їх може не бути роками. Ознаки інші:

• Часті «переробки» і чергування без потреби: людина тримається ближче до місця, де зберігаються препарати.
• Розбіжності в обліку: списання більше, ніж потребували пацієнти, зіпсовані ампули, «розлив».
• Звуження життя до роботи: зникають хобі, друзі, сім'я відсувається.
• Різкі перепади стану протягом зміни - від апатії до підкресленої бадьорості.
• Роздратування у відповідь на прямі питання і готові пояснення на кожен епізод.

Залежність у лікарів майже завжди супроводжується подвійним життям: на роботі людина зберігає компетентність довше, ніж удома. Тому першими зазвичай бʼють на сполох рідні, а не колеги: вдома залежність у лікарів видно раніше.

Що робити, якщо залежність у лікаря в родині

Головне - не перетворювати розмову на викриття. Медик швидше за інших знайде контраргумент, бо володіє термінологією і звик, що йому вірять. Працює інше: спокійне називання фактів і межа, яку родина реально готова тримати.

Другий крок - зняти з людини роль «того, хто розбереться сам». Лікар не може бути власним лікуючим лікарем, і саме ця спроба призвела рівненського отоларинголога до суду. Потрібен зовнішній фахівець і сторонній контроль.

Масштаб тут ширший за одну людину: залежність у лікарів рідко обмежується самим медиком. Поруч зазвичай є колеги, які роками закривали очі, і родина, яка звикла пояснювати зміни втомою після чергувань.

Родині варто почати з консультації для себе, навіть якщо залежний ще нічого не визнає. Допомога родичам залежних починається з того, що близькі перестають прикривати наслідки і вчаться говорити прямо.

Часті питання про залежність у лікарів

Чи справді залежність у лікарів трапляється частіше, ніж в інших професіях?

За опіоїдами - так. Причина не в характері, а в доступі до препаратів і хронічному перевантаженні. За алкоголем показники ближчі до середніх по населенню.

Чому лікар не може вилікувати себе сам?

Тому що залежність вражає саме ту частину психіки, яка оцінює ситуацію. Знання фармакології дає лише ілюзію контролю: людина точніше розраховує дозу, але так само не може зупинитися.

Що загрожує за самовиписування рецептів на наркотичні препарати?

У цій справі медику інкримінують незаконну видачу рецептів, використання таких документів і несанкціоноване втручання в роботу інформаційної системи (ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 318, ч. 1 ст. 361 КК України).

Чи може лікар після реабілітації повернутися до професії?

Так, за умови тривалої ремісії і зовнішнього контролю. У низці країн для медиків діють окремі програми відновлення з періодичними перевірками і поступовим поверненням допуску до препаратів.

Куди звертатися, якщо залежність у лікаря помітили колеги?

Спочатку - до фахівця з залежностей, а не до керівництва. Залежність у лікарів не зникає від звільнення: воно прибирає доступ до препаратів, але не прибирає хворобу, і людина продовжує вживання вже поза лікарнею.

Що про це кажуть дослідження: Кримінальний кодекс України

Матеріал видання «Наркополітика України» - першого Всеукраїнського суспільно-аналітичного видання. Свідоцтво про реєстрацію КВ №22156-12056Р від 09.06.2016. Видається громадською організацією «Джерело», головний редактор Казарʼян П.А.