Батько Вікторії
Випадкова зупинка і новий шанс на життя
Цілком випадково я побачив оголошення про Центр ресоціалізації наркозалежної молоді «Джерело» на зупинці трамваю. Моя донька вже кілька років страждала від наркозалежності, і ми майже втратили надію.
Дружина зателефонувала до Центру, хоча до цього ми вже тричі проходили через інші реабілітаційні програми. Але результату не було: постійні зникнення, борги, поліція, зневіра.
Дорога до Центру була непростою - запізнилися на поїзд, залишилися без грошей. Здавалося, що якась зла сила не хоче, щоб ми туди дісталися. Але коли ми приїхали - нас зустріли з теплотою, по-людськи. Атмосфера Центру, ставлення персоналу - усе дало надію.
Донька залишилася на програмі. Через кілька місяців ми приїхали на триденний спільний психотерапевтичний курс для батьків і дітей - «Знову разом». Ці дні стали переломними. Ми не лише працювали над болем і образами, ми повірили, що зміни можливі. Додому ми їхали з новою надією.
І ось, 17.02.2007, моя донька завершила повну програму психологічної реабілітації. Цей день став для нас другим днем її народження. Зараз вона допомагає іншим боротися з наркотиками, як допомогли їй.
Щиро дякую всій команді Центру «Джерело» за терпіння, професіоналізм і людяність.
Тато Вікторії
Такі історії можливі завдяки вам
Центр не фінансується державою. Кожен внесок це тепле ліжко, консультація психолога для мами, їжа та ліки для тих, хто виходить із залежності.
💙 Підтримати центр