Відгук мами наркозалежного про центр «Джерело»

Цей лист надіслала мама учасника програми. Ми публікуємо його так, як отримали, без правок і скорочень. Нижче - коментар психолога про те, що в такому листі важливо побачити батькам, які зараз на початку цього шляху.

Відгук мами наркозалежного: лист Анни

Добрий день! Я - мама Льоші, який проходить реабілітацію за програмою реабілітації наркозалежних "Джерело". Ця біда, під назвою наркоманія, торкнулася і мою сім'ю.

Я почула страшне слово "передоз". Увесь світ став чорним і байдужим. Але вихід знайшов сам син. Він давно спостерігав за каналом Володимира Стіханова. Після консультації з Володимиром Льоша приїхав у "Новий Дім". Зараз він ще проходить шлях до своєї перемоги. Але результат очевидний: син стає особистістю. Я не можу висловити словами всю ту вдячність керівникам цієї Програми, консультантам і всій дружній сім'ї нашого Дому.

Хочу звернутися до тих, хто знає про проблему наркоманії не з розмов обивателів. Ця Програма - унікальний шанс до щасливого, чистого і успішного життя вас, ваших рідних.

Тут працюють професіонали. Працюють не тільки з нашими рідними, що потрапили в лабети залежності, а й з нами: ми навчаємося у Школі незалежної сім'ї, ми проходимо найрізноманітніші тренінги, ми теж одужуємо.

Давайте разом з усією сім'єю під назвою "Джерело" зробимо наших дітей здоровими і успішними! Павле Ашотовичу, Володимире Олександровичу, Руслане, Гришо, Наталіє і всі, хто рятує наших дітей, дякую Вам величезне за ваше життя! Обіймаю!

З любов'ю і повагою Ганна.

Що в цьому листі бачить психолог

У листі є три речі, які я бачу майже в кожній історії з добрим фіналом.

Рішення ухвалив сам син. Анна пише: «вихід знайшов сам син». Це не означає, що родина ні до чого, - навпаки, вона роками створювала умови, у яких таке рішення стало можливим. Але останній крок людина робить сама, і змусити її не можна.

Мама лікується разом із сином. «Ми теж одужуємо» - це ключова фраза. Поки батьки лишаються в колишній ролі рятівника, залежність повертається в ту саму родинну конструкцію. Тому Школа незалежної родини - не додаток до програми, а її половина.

Вона не обіцяє фіналу. «Зараз він ще проходить шлях». Чесний відгук мами наркозалежного завжди звучить саме так: без «вилікувався назавжди». Одужання - це процес, і родини, які це розуміють, зриваються рідше.

Це не наше спостереження, а спільне місце в дослідженнях залежності: NIDA описує одужання як тривалий процес із можливими зривами, а не як разову подію. Родині це знання потрібне не менше, ніж самому залежному: воно знімає відчуття, що все було марно.

Якщо ви впізнали в цьому себе

Перше, що варто зробити, - припинити шукати винного. Це не допомагає і забирає сили, яких і так мало.

Друге - розібратися, що ви можете, а чого не можете. Ви не можете змусити дорослу людину лікуватися. Ви можете припинити оплачувати вживання, домовитися з рештою родини про одну лінію і отримати підтримку для себе.

Третє - не чекати «дна». Дно буває різним, і не з кожного повертаються.

Якщо ви хочете просто поговорити і зрозуміти, що робити далі, безкоштовна анонімна консультація є в нас щодня.

Читайте також: Відгуки про центр · Історії учасників · Співзалежність: ознаки і вихід · Допомога родичам залежних