У Молдові більшість наркосправ стосуються НПВ: ризики зростають

Національна стратегія Молдови у сфері наркотиків і залежностей на 2026-2032 роки фіксує різкий зріст частки нових психоактивних речовин у кримінальних провадженнях і вживанні. Понад 70% наркосправ припадає саме на НПВ, а серед споживачів ін’єкційних наркотиків 90,2% повідомили про вживання таких речовин за останній місяць. Про це пише видання logos-pres.md з посиланням на урядові документи та дослідження IBBS-2024.

Розширення ринку синтетики і нові канали збуту

У стратегії описано розширення ринку синтетичних речовин і поява нових способів їхнього поширення в цифровому середовищі. Серед найчастіше виявлюваних сполук - альфа-PVP і мефедрон. Вони асоціюються з гострими психотичними епізодами, параноїдними станами та агресивною поведінкою, що збільшує навантаження на служби екстреної допомоги і психіатричні служби.

Молдовські правоохоронці все частіше документують справи саме за НПВ. Такі речовини швидко змінюють формули, обходячи заборони, а канали збуту зміщуються в месенджери та закриті онлайн-спільноти.

Клінічні наслідки для споживачів

За даними інтегрованого біоповедінкового дослідження (IBBS), 90,2% опитаних споживачів ін’єкційних наркотиків у 2024 році вживали НПВ протягом останнього місяця. Це корелює зі зростанням ускладнень - від психозів до ризикованої поведінки, що підвищує інфекційні загрози.

Дослідження також вказує на поширеність ВІЛ на рівні 16,7% і гепатиту С - 42,6% серед людей, що вживають ін’єкційні наркотики. На порталі ми детально розбирали ознаки вживання наркотиків і пов’язані ризики - ці знання допомагають родинам раніше помічати проблему.

Офіційні цифри й прихований масштаб

Республіканський наркологічний диспансер у 2025 році взяв на облік 704 нових споживачів (проти 545 роком раніше), загалом на обліку - 12,4 тис. осіб. Серед нових випадків переважають споживачі канабісу - 379 (53,8%), на другому місці - опіати - 266 (37,8%).

Експерти наголошують, що реальний масштаб значно більший за медстатистику. За IBBS-2024 в країні близько 21 800 споживачів ін’єкційних наркотиків, майже 3,4 тис. - на лівому березі Дністра. Читачам також стане у пригоді наш матеріал про реабілітацію від наркозалежності - він пояснює, з чого починати шлях до тверезості.

Що передбачає нова стратегія

Урядова стратегія пропонує перейти від розрізнених дій до узгодженої системи профілактики, раннього виявлення ризиків і допомоги. Окремий акцент - на підлітках і ризиках цифрового середовища, де виникають нові канали поширення наркотиків і формується залежницька поведінка.

У сфері лікування планують інтегрувати служби допомоги при залежностях із системою психічного здоров’я, розвивати громадські сервіси підтримки та забезпечувати безперервність лікування, реабілітації й соціальної адаптації. Логіка документа - будувати маршрут пацієнта без провалів між ланками допомоги.

Чому НПВ - окрема загроза

Нові психоактивні речовини мають непередбачувану токсикологію і швидко змінювані формули. Це ускладнює і діагностику, і правове реагування. Ризики для психіки й поведінки швидко проявляються, а залежність формується на тлі невизначеності складу і дози.

Для України урок очевидний: цифрова профілактика, раннє інформування підлітків, родинна підтримка та доступна довгострокова реабілітація мають іти разом - лише так можна зменшити шкоду від хвилі синтетики та НПВ.

Джерело: point.md

Психологічний коментар
Павло Казар'ян - клінічний психолог-адиктолог, директор реабілітаційного центру «Джерело»

Читати▾

НПВ змінюють профіль ризику і траєкторію залежності

Коли 70% кримінальних справ припадає на нові психоактивні речовини, це означає системну зміну ринку. Альфа-PVP і мефедрон викликають швидкі піки дофаміну, різкі коливання настрою та поведінки. Біохімія проста: короткі інтервали підкріплення, сильний «краш», тривога і безсоння. На такому фоні зростають психотичні епізоди, імпульсивна агресія, ризик самопошкоджень. Людина швидко входить у цикл запоювань стимуляторами і заспокоювачами, що підвищує і медичні, і юридичні ризики.

Окрема складність - невизначений склад. НПВ модифікують, змінюючи молекули під заборони. Тіло і психіка кожного разу отримують новий «коктейль». Це руйнує базове відчуття контролю: залежність пришвидшується, рішення стають хаотичними.

Сім’я і середовище: як формується тунельна поведінка

У підлітків ризик множиться цифровими каналами збуту. Анонімність, гейміфікація «замовлень», швидка доставка - все це стирає бар’єри. Якщо в родині немає відкритого діалогу про ризики, формується подвійна лояльність: назовні «я все контролюю», усередині - наростаюча тривога і тяга. Батьки часто реагують запізно - покаранням або наглядом. Це підсилює конфлікт і штовхає в компанії, де вживання нормалізоване.

У дорослих середовищний чинник - стрес і фрагментований день. Стимулятори «підвищують продуктивність», але ціна - зростання тривоги, зриви сну і депресивні провали. Без корекції навичок емоційної регуляції і підтримки спільноти людина лишається в пастці «підіймав - гасив - соромився - знову піднімав».

Що з цим робити: маршрут допомоги і реабілітація

Якщо нічого не міняти, прогноз типовий: ескалація дезорганізованої поведінки, конфлікти із законом, погіршення психічного стану, інфекційні ризики. Перелом дає поєднання трьох ліній: безпечний медичний етап (обстеження, стабілізація), довгострокова психотерапевтична реабілітація і робота з сім’єю. Фармакологія може знизити симптоми тривоги чи депресії, але причини залежності - у способі регуляції емоцій, травматичному досвіді, ізольованості. Це зона психотерапії і терапевтичної спільноти.

У реабілітації зі стимуляторами ключове - відновити сон, структуру дня, харчування, навчити помічати тригери і проживати емоції без речовини. Паралельно - групова динаміка, КПТ-інструменти, профілактика зриву, повернення до навчання чи праці. Сім’я проходить свою траєкторію: межі, підтримка без контролю, відмова від рятівництва і маніпуляцій почуттям провини.

Державний рівень має зшивати ланцюг допомоги - від школи і цифрової профілактики до соціальної адаптації після реабілітації. Заміна однієї речовини на іншу не вирішує проблему - потрібна свобода від будь-якого препарату. Досвід терапевтичних спільнот показує: тривала, немедикаментозна програма з участю родини дає стійкі ремісії. Якщо ви шукаєте підтримку, звертайтеся до спеціалізованих реабілітаційних центрів або на гарячі лінії, а перший крок - чесна розмова в родині і оцінка ризиків з фахівцем.