Наркоманський марафон: скільки триває, чим небезпечний і що робити родичам

Слово «марафон» у побуті означає витривалість і рух до мети. У середовищі залежних воно означає протилежне: наркоманський марафон - це кілька діб безперервного вживання стимуляторів без сну, їжі та відпочинку, поки не закінчаться речовина, гроші або сили організму. Ця стаття не про те, «як це виглядає збоку». Вона для тих, у кого близька людина зараз у такому стані і хто не розуміє, що робити сьогодні вночі.

Що таке марафон і чим він відрізняється від запою

Алкогольний запій і наркоманський марафон схожі лише зовні. Алкоголь пригнічує нервову систему: людина п'є, засинає, прокидається, п'є знову. Сон, хай і важкий, у цьому циклі є. Стимулятори (амфетамін, метамфетамін, мефедрон, солі) працюють навпаки: вони прибирають потребу у сні й апетит. Організм не отримує сигналу «зупинись» і продовжує витрачати ресурс, якого вже немає.

Тому марафон коротший за запій, але руйнівніший. Три доби без сну на стимуляторах роблять з психікою те, чого алкоголь не зробить і за тиждень. Про самі речовини ми пишемо окремо: залежність від амфетаміну, залежність від мефедрону і солі та спайси.

Скільки триває і чому людина не зупиняється сама

Типовий марафон триває від двох до п'яти діб, іноді довше. Закінчується він не тому, що людина вирішила зупинитися, а тому, що закінчилася речовина, закінчилися гроші або тіло просто вимкнулося.

Питання «чому він просто не зупиниться» має неприємну відповідь: у стані марафону та частина мозку, яка відповідає за оцінку наслідків, працює гірше за все. Людина не зважує «варто чи не варто». Вона рухається за єдиною логікою: продовжити, поки не стало погано. І чим довше триває марафон, тим менше в неї здатності чути будь-які аргументи.

Друга причина суто фізична: зупинка означає обвал. Після стимуляторів настає фаза виснаження, у якій людині фізично і психічно нестерпно. Продовжити вживання - найпростіший спосіб цю фазу відтермінувати.

Що відбувається з тілом і психікою по добах

Це орієнтовна картина, вона різна в різних людей і залежить від речовини та дози. Але послідовність зазвичай така.

Ключове, що варто розуміти родичам: на третю-четверту добу ви розмовляєте вже не зовсім з тією людиною. Підозрілість і страх переслідування - не характер і не злий намір, це стан. Сперечатися з маренням безглуздо, як безглуздо переконувати людину з високою температурою, що їй не холодно.

Небезпечні ознаки: коли треба викликати швидку

Марафон може закінчитися не виснаженням, а реанімацією. Викликайте невідкладну допомогу, не чекаючи ранку, якщо бачите:

• судоми або втрату свідомості, навіть коротку;
• біль у грудях, задишку, синюшність губ;
• дуже високу температуру, гарячу суху шкіру, відсутність поту;
• сплутану свідомість: людина не розуміє, де вона й хто поруч;
• марення й галюцинації з агресією або страхом за життя;
• сильний головний біль, асиметрію обличчя, порушення мови;
• багаторазове блювання й неможливість пити воду.

Не намагайтеся «перечекати» ці стани вдома. Виклик швидкої в такій ситуації не робить із вас донощика: медики приїжджають рятувати, а не карати.

Чого не можна робити під час марафону

Більшість помилок родичі роблять із найкращих намірів.

• Сперечатися й доводити. Аргументи не працюють у стані, де порушене мислення. Ви лише отримаєте агресію.
• Дорікати й соромити. Сором посилює вживання, а не зупиняє його.
• Давати гроші «востаннє». Це продовжує марафон і нічого не вирішує.
• Замикати, зв'язувати, утримувати силою. На тлі психозу це небезпечно і для нього, і для вас.
• Давати будь-які ліки на власний розсуд. Заспокійливе на тлі стимуляторів може дати непередбачувану реакцію.
• Залишатися з ним наодинці, якщо є агресія. Ваша безпека тут не егоїзм, а умова того, що ви зможете допомогти далі.

Що робити, поки людина в марафоні

Реалістична мета на ці дні одна: дожити до моменту, коли з людиною можна буде говорити. Що в цьому допомагає:

1. Прибрати ризики. Ліки, гострі предмети, ключі від автівки. Не як покарання, а тому що в психозі людина себе не контролює.
2. Забезпечити воду. Зневоднення - одна з головних причин важких станів. Просто ставте поруч воду, без вимог.
3. Не залишати сам-на-сам із собою надовго. Найнебезпечніші години - коли речовина закінчилася, а обвал уже почався.
4. Спокійний короткий контакт. Короткі фрази, без претензій. «Я поруч. Ось вода» працює краще за годинну розмову.
5. Підготувати наступний крок заздалегідь. Поки він у марафоні, ви маєте час зателефонувати спеціалісту й дізнатися, що робити, коли він засне і прокинеться.

Як діяти системно, а не в режимі гасіння пожежі, розібрано в матеріалах що робити, якщо близький вживає і допомога наркозалежним: з чого почати.

Після марафону: відсипання це не одужання

Коли речовина закінчується, настає фаза, яку в середовищі називають відходняком: людина спить добу чи дві, потім прокидається розбитою, у важкій депресії, з почуттям провини й повною відсутністю сил. Саме тут родичі роблять головну помилку - видихають. «Проспався, поїв, вибачився, все налагодилося».

Не налагодилося. Фаза виснаження минає за кілька днів, і разом із нею минає й каяття. Про те, чим відрізняється відміна від марафону, ми пишемо в матеріалі про ломку при відмові від наркотиків, а мову, якою залежні описують ці стани, розбираємо в статті про сленг наркоманів.

Вікно для розмови існує, і воно коротке - перші дві-три доби після пробудження, поки людині ще погано і вона ще пам'ятає, як це було. Саме в ці дні найчастіше вдається домовитися про програму. Через тиждень мотивація зникає разом із симптомами.

Як влаштована допомога в центрі «Джерело»

Ми не знімаємо гострі стани: «Джерело» - це реабілітаційний центр, а не наркологічна клініка. Якщо людині фізично погано, спершу потрібна медична допомога, і за потреби ми направляємо до ліцензованої партнерської клініки. Далі починається наша частина.

Програмою керує Павло Казар'ян, клінічний психолог-адиктолог і сертифікований тренер НЛП. Робота йде психологічними методами: індивідуальна і групова терапія, робота з родиною, еріксонівський гіпноз, програма «12 кроків», арт-терапія і трудотерапія. Повна програма розрахована від 6 місяців, і це не примха: за кілька тижнів поведінка, яка формувалася роками, не змінюється. Як усе влаштовано зсередини, описано на сторінках реабілітація наркозалежних і програма реабілітації.

Паралельно ми працюємо з родиною, бо після марафону дім залишається тим самим домом: співзалежність не зникає сама. Реальні історії тих, хто пройшов програму, зібрані в розділі історії учасників, питання бюджету - на сторінці вартість реабілітації.

Зателефонуйте +38 (099) 258-74-84 або напишіть через сторінку контактів. Консультація для родичів безкоштовна, і подзвонити можна просто щоб зрозуміти, що робити цієї ночі.

Часті запитання

Скільки може тривати наркоманський марафон?

Зазвичай від двох до п'яти діб, іноді довше. Закінчується він не рішенням людини, а тим, що закінчилася речовина, гроші або ресурс організму.

Чим марафон відрізняється від запою?

При запої алкоголь пригнічує нервову систему і сон у циклі залишається. Стимулятори прибирають потребу у сні та апетит, тому організм витрачає ресурс без пауз. Марафон коротший, але руйнівніший для психіки.

Чи можна вмовити людину зупинитися під час марафону?

Практично ні. У цьому стані порушене мислення і критика до себе, аргументи не сприймаються. Розмова має сенс після пробудження, у перші дві-три доби фази виснаження.

Коли треба викликати швидку?

При судомах, втраті свідомості, болю в грудях, задишці, дуже високій температурі, сплутаній свідомості, маренні з агресією, порушенні мови або багаторазовому блюванні. Не чекайте ранку.

Він проспався і вибачився. Це означає, що все минуло?

Ні. Каяття у фазі виснаження минає разом із симптомами за кілька днів. Це не обман, а закономірність. Саме тому домовлятися про програму треба одразу, а не «коли він оговтається».

Чи можна дати заспокійливе, щоб він заснув?

Ні, без призначення лікаря. На тлі стимуляторів реакція на препарати може бути непередбачуваною. Якщо стан важкий, це привід викликати медиків, а не лікувати вдома.

Що про це кажуть дослідження: NIDA: що таке залежність