Хімсекс серед ЧСЧ у Києві: ризики, тенденції, потреба у допомозі

Хімсекс серед ЧСЧ у Києві: групова робота в реабілітаційному центрі, де обговорюють його ризики
Групова робота у реабілітаційному центрі, що обговорює ризики хімсексу серед ЧСЧ у Києві

Ілюстрація має символічний характер: створена ШІ за темою статті, це не документальне фото і не портрет автора.

Про дослідження
Автори:Олеся Трофименко, Володимир Косенко, Інна Шваб, Марія Шевчук, Наталія Дмитрук, Андрій Чернишев, Святослав Шеремет, Андрій Радецький
Установа:ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ», Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України
Рік:2018
Тип дослідження:опитування, описове дослідження

Хімсекс: 5 фактів, які показало київське дослідження

Коротко те, що розгорнуто описано нижче і в самому звіті:

  1. Хто залучений. Переважно молоді чоловіки 18-35 років, часто з вищою освітою і роботою; перший досвід у 58% припадає на 18-25 років.
  2. Які речовини. Марихуана (47%), амфетамін (31%), поперс (29%), екстазі (22%), MDMA (19%), оксибутират (12%).
  3. Навіщо. Посилити сексуальне задоволення (77%), зняти страх чи скутість (54%), відчути себе частиною спільноти (44%).
  4. Чим ризикують. У 35% випадків секс під речовинами був незахищеним, поширені множинні партнери; знання про ВІЛ та ІПСШ високі, але поведінку змінюють не завжди.
  5. Чого не бачать. Більшість не вважає себе залежними, а стигма і брак доступної допомоги роблять цю групу вразливішою. Саме про це нижче у моєму коментарі.

Дослідження: що зробили і що показало

У 2017 році громадська організація «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ» спільно з Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України провели дослідження хімсексу та вживання наркотиків серед чоловіків, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ) у Києві. Аналітичний звіт опубліковано на ecom.ngo. Це дослідження стало першим комплексним аналізом специфіки хімсексу серед ЧСЧ у столиці, що дозволило зрозуміти основні тенденції, мотивації та ризики цієї практики.

Автори наголошують, що хімсекс - цілеспрямоване вживання психоактивних речовин із сексуальною активністю - набуває нової динаміки, формуючи окрему субкультуру та зумовлюючи додаткові виклики для сфери здоров’я. Звіт акцентує увагу на зв’язку хімсексу з ризикованою сексуальною поведінкою, зростанням поширення ВІЛ та іншими наслідками для фізичного і психічного здоров’я учасників.

Що вивчали і як

  • Опитано понад 100 ЧСЧ, які мають досвід хімсексу в Києві або передмісті.
  • Дослідження охопило питання соціального профілю, уподобань, патернів вживання речовин, сексуальної поведінки та обізнаності щодо ризиків.
  • Використано структуровані анкети з додатковими біоповедінковими питаннями.
  • Збір даних супроводжувався експертною підтримкою та анонімністю для респондентів.

Що встановили

  • До хімсексу в Києві залучено молодих чоловіків (переважно 18-35 років), які часто мають вищу освіту та працевлаштування.
  • Найпоширеніші речовини: марихуана (47%), амфетамін (31%), поперс (29%), екстазі (22%), MDMA (19%), оксибутират (12%).
  • Перший досвід хімсексу частіше відбувається у 18-25 років (58%).
  • Основні мотиви: посилення сексуального задоволення (77%), зменшення страху чи скутості (54%), соціальна інтеграція (44%).
  • Більшість учасників не ідентифікують себе як наркозалежних.
  • Відзначено високий рівень ризикованої сексуальної поведінки: незахищений секс (35% випадків хімсексу), множинні партнери.
  • Обізнаність щодо ВІЛ і ІПСШ є високою, але це не завжди впливає на зміну поведінки.

До яких висновків прийшли

  • Хімсекс формує окрему субкультуру з власними нормами та міфами серед ЧСЧ у Києві.
  • Проблема не обмежується виключно наркоспоживанням: фокус - на взаємодії психоактивних речовин та сексуальної поведінки.
  • Існує недооцінка особистих ризиків, зокрема щодо залежності та довгострокових наслідків для здоров’я.
  • Соціальна стигма і недостатній доступ до професійної допомоги підвищують вразливість цієї групи.

Обмеження цього дослідження

У дослідженні використано вибірку лише з Києва і передмість, що обмежує можливість генералізації висновків на інші регіони України. Вибірка побудована за принципом доступності (респонденти самі погоджувалися на участь), тому є ризик упередженості - менш залучені або закриті до теми учасники могли не потрапити у вибірку.

Дані зібрані у 2017 році: для динамічної сфери хімсексу тенденції могли суттєво змінитися, тому результати варто розглядати як історичний зріз. Дослідження не дає відповіді щодо тривалих медичних наслідків та реальної поширеності залежності - це питання клінічної медицини, а не соціології. Автори чесно не роблять висновків про ефективність окремих методів втручання.

Картка джерела
Публікація: Chemsex і вживання наркотиків серед ЧСЧ в Києві: нові виклики. Аналітичний звіт за результатами дослідження 2017 року
Видання: ecom.ngo
Установа: ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ», Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, Київ
Рік і тип: 2018 · описове соціологічне дослідження
DOI: не присвоєно
Дослідженню понад 5 років. Це важливий історичний зріз для України, але сучасна динаміка може змінюватися швидше, ніж відбуваються повторні вимірювання.
Павло Казар'ян - клінічний психолог, психотерапевт-адиктолог, 20+ років практичної роботи із залежними та співзалежними; директор реабілітаційного центру «Джерело»

Психологічний коментар
Павло Казар'ян - клінічний психолог, психотерапевт-адиктолог, 20+ років практичної роботи із залежними та співзалежними; директор реабілітаційного центру «Джерело»

Читати

Моя інтерпретація цих даних

Перший комплексний зріз щодо хімсексу серед ЧСЧ у Києві задає важливу рамку для розуміння проблеми зсередини. Для мене очевидно: основна особливість хімсексу - це не просто сума вживання психоактивних речовин і сексуальної поведінки, а їхня інтеграція у соціальному та особистісному просторі людини. Субкультура хімсексу має власні ритуали, мову, правила, що підсилює згуртованість, але й ізолює від ширшого соціуму й ускладнює пошук допомоги.

У роботі з цією групою ключове - не таврувати, а адекватно оцінювати ризики. Дуже багато учасників не вважають себе залежними: це типовий захисний механізм, коли досвід хімсексу розглядається як розвага, а не як патерн, що може призвести до залежності. На практиці саме ці люди можуть ризикувати більше всіх: контроль над споживанням і поведінкою втрачається поступово й непомітно. Не менш значущим є вплив хімсексу на самооцінку, ідентичність, міжособистісні стосунки - питання, які виходять за межі стандартного підходу до хімічної залежності.

Що я бачу у практиці «Джерела»

У нашому центрі хімсексова проблематика з’являється дедалі частіше, особливо серед молодих чоловіків віком до 35 років. Ми спостерігаємо, що більшість клієнтів спершу пробують легальні речовини (марихуана, поперс), поступово переходячи до сильніших стимуляторів (амфетамін, MDMA), що підсилює ризик як психологічної, так і фізичної залежності. Значна частина звернень викликана вже не самою речовиною, а кризою ідентичності, депресіями після сесій хімсексу, почуттям провини та ізоляції, конфліктами з близькими.

Ще один стійкий патерн: недооцінка ризиків - як біологічних (ВІЛ, гепатити, ІПСШ), так і психічних. Люди, навіть знаючи про небезпеку, відсувають проблему, вважаючи себе «надто розумними, щоб попастися». Багато хто впевнений, що контролює ситуацію - але саме втрата контролю є серцевиною залежності. Трапляються гострі психози після вживання стимуляторів, зростає звернення з тяжкою тривогою й суїцидальними думками.

Підкреслю: досвід роботи з ЧСЧ у рамках гендерно-чутливої терапії доводить, що стандартизовані підходи часто не працюють. Необхідна комбінація групової, індивідуальної роботи, увага до прийняття себе, подолання стигми та формування безпечної спільноти.

Де це збігається, а де я не згоден

Дані звіту підтверджують мої довгострокові спостереження: хімсекс - це не «наркотична проблема» у класичному сенсі, а зміна структури соціальної поведінки. Водночас, занадто обережна оцінка авторів щодо реальної поширеності залежності і відсутність клінічної діагностики залишає білу пляму - соціологія не бачить медичних наслідків, а клініцисти часто не враховують культурний контекст.

Я не згоден із підходом, де акцент лише на інфекційних ризиках (ВІЛ, гепатит): це важливо, але психологічні наслідки залишаються в тіні. Після хімсексу нерідко виникає затяжна депресія, втрата сенсу, зростає ризик суїциду - ці феномени потребують не меншої уваги, ніж фізична безпека. Також не згоден із уявленням, що високий рівень обізнаності автоматично знижує ризики: на практиці знання - ще не зміна поведінки.

Як це змінює нашу програму

Ми в «Джерелі» вже кілька років впроваджуємо спеціальні сесії для ЛГБТ+ клієнтів, з фокусом на хімсекс і пов’язані ризики. Це означає: робота із соромом, ізоляцією, темою прийняття і формування здорових меж. Розділяємо роботу на індивідуальну (особиста історія, травми, самооцінка) та групову (підтримка, обмін досвідом, деконструкція міфів). Окремий акцент - психопросвіта щодо хімічної залежності саме у контексті хімсексу: чим відрізняється від класичної наркоманії, чому межа неконтрольованості часто розмита.

Збільшуємо залучення спеціалістів з гендерної психотерапії, залучаємо партнерські організації, які мають досвід роботи з ЧСЧ. Системно працюємо із сім’ями та близькими - часто вони залишаються поза процесом, а підтримка родини критична для одужання.

Що з цим робити людині і родині

Головне - не замовчувати проблему й не перекладати відповідальність лише на людину. Якщо є досвід хімсексу - не чекати, коли контроль зникне повністю: навіть якщо здається, що «керую сам», це вже дзвіночок звернутися за консультацією. Для родини важливо не стигматизувати, не тиснути, а шукати фахову допомогу та підтримку. Не всі випадки хімсексу переходять у залежність, але ризик недооцінювати не варто.

Процес одужання - це не швидкий шлях: часто потрібна довготривала робота з психотерапевтом, підтримка групи, робота з ідентичністю та прийняттям. В Україні поки що мало спеціалізованих програм для ЧСЧ, тому варто зв’язуватися з центрами, що мають досвід у цій сфері. Родині важливо також опрацювати власну тривогу й сором, щоб не посилювати ізоляцію людини.

Часті запитання

Які основні ризики хімсексу для ЧСЧ?
Ризики включають залежність, інфекційні захворювання (ВІЛ, гепатити), депресії, соціальну ізоляцію та погіршення психічного стану.
Чи може людина самостійно контролювати практику хімсексу?
Самоконтроль часто переоцінюється, з часом ризик втрати контролю зростає, особливо при регулярному вживанні речовин.
Чи звертаються люди з досвідом хімсексу по допомогу?
Так, але часто із запізненням через страх стигми чи недовіру до фахівців. Спеціалізована допомога підвищує шанси на одужання.
Чи всі, хто практикує хімсекс, стають залежними?
Ні, не всі, але ризик залежності вищий у порівнянні з іншими патернами вживання через інтеграцію речовин із сексуальною поведінкою.
Як родині підтримати людину, яка зіштовхнулася з проблемою хімсексу?
Головне - не звинувачувати й не тиснути, а допомогти звернутися до фахівця, залишатися на зв’язку та дати підтримку без стигми.
📌 Автор: Павло Казар'ян, клінічний психолог-адиктолог, директор реабілітаційного центру «Джерело». Матеріал підготовлено редакцією Джерело · ninarkotikam.com. Цитування та передрук дозволені лише за умови прямого відкритого посилання (dofollow) на цей матеріал.

Підписка на новини центру «Джерело»
Головні матеріали про реабілітацію та залежність на вашу пошту.

Передзвонимо за 2 хвилини

Залиште номер, і наш спеціаліст передзвонить вам протягом 2 хвилин. Безкоштовно та анонімно.

60
Передзвонимо протягом 2 хвилин. Тримайте телефон поруч.
📞
Записали!
Передзвонимо у вказаний час.
×Зображення у повному розмірі
Обкладинка книги «Ми живі» - історії випускників центру «Джерело»

Заберіть книгу «Ми живі!» безкоштовно

Реальні історії людей, які подолали наркозалежність. Наш бот надішле книгу прямо в Telegram - безкоштовно і миттєво.

📘 Отримати в Telegram просто читати онлайн →