Залежність приходить у будь-яку родину. І починається вона не з наркотику, а з брехні
У студійному інтервʼю Павло Казарʼян, директор центру ресоціалізації наркозалежної молоді, розбирає небезпечний міф - нібито залежність обирає «неблагополучні» родини. І дає батькам пораду, з якої, за його словами, починається справжня профілактика.
- Є стійке переконання: наркоман - це з поганої родини. Бідної, неповної, питущої. Це так?
Це найзручніший і найшкідливіший міф. Залежність не обирає соціальний статус. Їй байдуже - повна у вас родина чи ні, багата чи бідна, професорська чи робітнича. Залежний може зʼявитися в абсолютно будь-якій родині. До мене в центр приходять діти і з дуже гідних, забезпечених, зовні ідеальних домів.
І цей міф небезпечний саме тим, що присипляє. «У нас усе добре, у нас пристойна родина, з нами такого не станеться» - ось із цієї фрази батьки перестають бачити дитину. А біда приходить саме туди, де її не чекають.
- Тоді від чого залежить? Чому одна дитина ламається, а інша ні?
Чинників безліч, простої відповіді немає. Але я вам покажу парадокс, який усе розставляє по місцях. Буває, дитина росте в найважчих умовах, у бідності, мало не на вулиці - і стає відмінником, досягає свого, витягує себе сама. А буває навпаки: дитині давали все - гроші, можливості, будь-яку іграшку, будь-який каприз - і вона стає наркоманом.
Значить, справа не в достатку. Справа в чомусь іншому, у тому, що не купиш. У тому, що відбувається між батьком і дитиною насправді, а не на вітрині.
- І що це за «щось інше»? З чого починається профілактика?
З чесності. Я батькам завжди кажу передусім одне: не брешіть своїм дітям. Кажіть їм правду.
Пообіцяли - зробіть. Не можете зробити, сумніваєтеся, не впевнені - не обіцяйте взагалі. Краще чесно сказати «не знаю» або «не вийде», ніж пообіцяти й не зробити.
Здається дрібницею, так? А це фундамент. Кожна невиконана обіцянка вчить дитину одному: словам вірити не можна, світу вірити не можна, опертися нема на кого. Так, по цеглинці, з дитячого розчарування виростає та сама внутрішня порожнеча й недовіра. А потім цю порожнечу приходить заповнити речовина.
- Тобто брехня батьків - це дорога до залежності?
Не напряму, але це підготовлений ґрунт. Залежність чіпляється за порожнечу й за біль. А звідки береться ця порожнеча в дитини, у якої ніби все є? Часто саме звідти - її стільки разів обманювали хай у дрібницях, що вона перестала довіряти й закрилася. Дитина, яка знає, що батько не бреше й тримає слово, росте з внутрішньою опорою. А людині з опорою всередині наркотик не так просто запропонувати.
Тож профілактика не в лекціях про шкоду наркотиків. Вона в тому, яким ви самі є для своєї дитини щодня. Чесність і виконані обіцянки захищають краще за будь-яку нотацію.
Центр реабілітації «Джерело» - допомога залежним та їхнім родинам з 2006 року.
Є тривога за дитину або питання щодо профілактики - зателефонуйте. Анонімно: +380 (99) 258 74 84, Telegram: t.me/Sozalezjnist_bot
