Реабілітаційний центр чи в'язниця: що насправді буде з наркозалежним

Це питання ставлять не в кабінеті юриста і не на конференції. Його ставлять уночі, на кухні, коли син уже в ізоляторі, а мати вперше в житті гуглить, що таке запобіжний захід. І звучить воно приблизно так: «Може, нехай посидить? Може, хоч там перестане?»

Я двадцять років працюю з наркозалежними і їхніми родинами. Відповім чесно, без утішань: в'язниця не лікує залежність. Вона ізолює тіло і залишає хворобу недоторканою. Нижче розберемо, що насправді відбувається з людиною в кожному з двох сценаріїв, у чому реальні мінуси реабілітаційного центру, коли ув'язнення все одно неминуче і що закон дозволяє зробити родині вже зараз.

Коротка відповідь

Якщо коротко: реабілітаційний центр чи в'язниця це не вибір між «м'яко» і «суворо». Це вибір між роботою над причиною і паузою в її розвитку.

• В'язниця прибирає людину з вулиці на певний строк. Залежність за цей час нікуди не зникає, а соціальні зв'язки, робота і довіра родини руйнуються.
• Реабілітація вимагає від людини участі, часу і грошей, але працює саме з тим, що привело її до наркотиків.

Тому і статистика повернень різна. Після відбуття покарання без будь-якої допомоги людина виходить у те саме середовище, з тими самими контактами і тим самим способом справлятися зі стресом.

Що відбувається з наркозалежним у в'язниці

Про це не пишуть у брошурах, але родині краще знати заздалегідь.

Речовини нікуди не зникають

Ілюзія, що за ґратами людина «буде змушена зав'язати», розбивається об реальність закритих установ. Обіг речовин там існує, змінюється лише асортимент і ціна. Часто в місцях позбавлення волі людина вперше пробує те, чого не пробувала на волі, і переходить на ін'єкційний спосіб вживання.

Програм допомоги майже немає

Психологічна служба в установах виконання покарань перевантажена і працює насамперед з дисципліною і адаптацією, а не з хімічною залежністю. Повноцінної терапевтичної спільноти, роботи з співзалежною родиною, довготривалої психотерапії там немає.

Психіка після ізоляції

Тюремний досвід сам по собі травматичний. До вже наявної залежності додаються тривожність, недовіра, вивчена агресія і навички виживання, які на волі шкодять. Людина виходить не просто такою самою, а складнішою для будь-якої допомоги.

Тавро, яке лишається

Судимість закриває дороги до легальної роботи. А безробіття це найкоротший шлях назад до старої компанії і старого способу заробітку. Так замикається коло: злочин, покарання, безвихідь, новий злочин.

Що відбувається в реабілітаційному центрі

Тепер про другий сценарій, без прикрас і без обіцянок. Реабілітація наркозалежних у центрі «Джерело» це не «полежати місяць і вийти здоровим». Це послідовна робота, у якій людина сама є головною діючою особою.

Оцінка стану і зняття гострої фази

Спершу треба зрозуміти, з чим маємо справу: які речовини, який стаж, який фізичний і психічний стан. Якщо потрібна детоксикація, її проводить клініка-партнер під наглядом лікарів. Це медична процедура, і вона не є лікуванням залежності, це лише підготовка до нього.

Терапевтична спільнота

Далі починається головне. Людина живе серед тих, хто проходить той самий шлях, і вперше за багато років не має можливості брехати непомітно. У спільноті видно все: як людина уникає, як маніпулює, як перекладає провину. І поруч є ті, хто це вже проходив і не купується на звичні прийоми.

Психотерапія і причина

Наркотик це майже завжди спосіб не відчувати щось нестерпне. Травму, сором, самотність, тривогу. Поки цей спосіб не замінено на інший, тверезість тримається на силі волі, а сила волі закінчується. Тому в програмі реабілітації основний час іде на індивідуальну і групову психотерапевтичну роботу.

Праця, режим, спорт

Залежність руйнує здатність планувати, доводити до кінця, витримувати нудьгу. Ці навички відновлюються не розмовами, а щоденним розкладом: підйом, обов'язки, фізичне навантаження, творчість. Про побутовий бік докладніше на сторінці умов прийому та проживання.

Родина

Паралельно ми працюємо з родичами. Це не формальність: співзалежність близьких здатна повернути людину до вживання швидше за будь-яку компанію. Родина, яка звикла рятувати, платити борги і брехати на роботу за залежного, мимоволі підтримує хворобу. Для родичів у нас є окремий напрям допомоги.

Ресоціалізація і життя після

Найнебезпечніший момент це не програма, а перші місяці після неї. Тому існують центр ресоціалізації і постреабілітаційна програма: поступове повернення до самостійності з підтримкою, а не стрибок з програми одразу в старе оточення.

Чесно про мінуси реабілітації

Було б нечесно розповідати лише про переваги. У реабілітації є свої складні місця, і родина має про них знати.

• Потрібна згода людини. Затягнути силою не можна ані юридично, ані практично. Що робити, якщо згоди немає, ми розібрали в матеріалі про примусове лікування, і окремо про те, як мотивувати наркозалежного на лікування.
• Це не швидко. Місяць не змінює структуру особистості. Реальні строки вимірюються місяцями, і скорочення програми різко підвищує ризик зриву.
• Це коштує грошей. Прозоро про суми написано на сторінці вартості реабілітації.
• Зриви трапляються. Одужання рідко буває лінійним. Зрив це не вирок і не доказ того, що «нічого не допомагає», але родині варто бути до цього готовою.

Якщо після цього списку хтось обіцяє вам стовідсотковий результат за два тижні, ви розмовляєте не з фахівцями.

Коли в'язниці не уникнути

Реабілітація не є універсальною альтернативою покаранню, і центр не має права так це подавати. Ізоляція залишається необхідною, якщо людина становить реальну небезпеку для оточення, якщо йдеться про насильницькі злочини або про збут речовин, а не про вживання. Це різні статті і різна логіка відповідальності: збут карає окрема стаття, значно суворіша.

Що каже закон про реабілітацію замість покарання

Тут важливо не плутати свої бажання з нормою права. Кримінальний кодекс України у частині четвертій статті 309 містить таке формулювання:

«Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.»

Норма стосується лише частини першої, а рішення в кожній справі ухвалює суд. Чи застосовна вона до конкретної ситуації, оцінює адвокат за матеріалами провадження. Центр «Джерело» юридичних консультацій не надає і перспективу справи не оцінює. Докладний розбір статті ми зібрали окремо: стаття 309 КК України по частинах. Про те, як влаштований напрям реабілітації замість терміну, читайте на окремій сторінці.

Практичний висновок простий і не потребує юридичної освіти: чим раніше людина фактично почала одужувати, тим більше в захисту матеріалу для роботи.

Що робити родині просто зараз

• Не приймайте рішень наосліп. Спершу адвокат і матеріали справи, потім будь-які обіцянки від імені близького.
• Не рятуйте від наслідків. Кожен закритий борг і кожна брехня на роботі відсувають момент, коли людині стане нестерпно настільки, щоб захотіти змінитися.
• Домовтеся всередині родини. Поки рідні сперечаються, хто винен, залежний вживає.
• Підготуйте конкретну пропозицію. Не абстрактне «лікуйся», а готовий варіант: куди, коли, хто відвезе, що зібрати.
• Займіться собою. Вигоріла мати нікого нікуди не доведе.

Часті запитання

Чи лікують наркозалежність у в'язниці?

Системної допомоги від залежності в установах виконання покарань немає. Психологічна служба працює насамперед з дисципліною і адаптацією, а не з хімічною залежністю. Обіг речовин у закритих установах існує, тому людина нерідко продовжує вживати і виходить у гіршому стані, ніж заходила.

Що краще для наркозалежного: реабілітаційний центр чи в'язниця?

Це вибір між роботою з причиною і паузою в її розвитку. В'язниця ізолює тіло на строк і не займається залежністю, а після звільнення додає судимість і проблеми з роботою. Реабілітаційний центр вимагає згоди людини, часу і грошей, але працює саме з тим, що привело її до наркотиків.

Чи можна замінити покарання реабілітацією?

Закон передбачає таку можливість у певних випадках: частина четверта статті 309 Кримінального кодексу говорить про звільнення від кримінальної відповідальності для особи, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, за дії за частиною першою цієї статті. Рішення ухвалює суд, а чи застосовна норма до конкретної справи, оцінює адвокат за матеріалами провадження.

Скільки триває реабілітація наркозалежного?

Реальні строки вимірюються місяцями, а не тижнями. Зняття фізичної ломки займає кілька днів, але це не лікування залежності, а лише підготовка до нього. Скорочення програми різко підвищує ризик зриву, тому чесних обіцянок «за два тижні» не буває.

Що робити, якщо людина не хоче в реабілітаційний центр?

Затягнути силою не можна ані юридично, ані практично: доросла дієздатна людина сама розпоряджається своїми рішеннями. Працює інше - підготовлена розмова родини із залежним, під час якої йому показують реальність і пропонують конкретний вихід просто зараз. Ми допомагаємо таку розмову підготувати.

Чи є сенс пробувати ще раз, якщо він уже зривався?

Так. Зрив це частина шляху, а не вирок. Багато людей одужують не з першої спроби. Важливо, щоб наступний крок був усвідомленим і з підтримкою, а не черговим «вивозом» силою.

Коли ув'язнення все одно необхідне?

Коли людина становить реальну небезпеку для оточення, коли йдеться про насильницькі злочини або про збут речовин, а не про вживання. Збут карає окрема, значно суворіша стаття, і реабілітація тут не є альтернативою покаранню.

Читайте також

• Стаття 309 КК України: що передбачає закон
• Реабілітація замість терміну
• Наркомани і тюрма: як наркозалежні опиняються за ґратами
• Примусове лікування наркоманії: правда, міфи й закон
• Відгуки про центр «Джерело»

Що про це кажуть дослідження: NIDA: лікування та одужання

Важливо: центр «Джерело» не є медичним закладом. Детоксикація за потреби проводиться в партнерських ліцензованих клініках, а не в центрі. У нас відбувається психолого-соціальна реабілітація та ресоціалізація.