Історія поневолення Китаю опієм: опіумні війни

Опіумні війни - два збройні конфлікти XIX століття, у яких Британія, а потім Британія і Франція, змусили Китай прийняти торгівлю опієм. Це рідкісний в історії випадок, коли держава воювала за право продавати наркотик іншій державі. Розберемо, як це сталося, чим закінчилося і що з тієї історії повторюється сьогодні.

Чому опіумні війни взагалі почалися

Причина була не ідеологічна, а бухгалтерська.

Британія купувала більше, ніж продавала. Чай, шовк і порцеляна їхали з Китаю до Європи, срібло - у зворотний бік. Торговий баланс був стійко не на користь Лондона.

Опій вирівняв баланс. Британська Ост-Індська компанія почала масово вивозити опій з Індії до Китаю. Товар, за який платять сріблом і за яким повертаються, вирішив проблему дефіциту.

Китай спробував заборонити. Ввезення опію в Китаї було заборонене, але торгівля йшла контрабандою і за участі місцевих чиновників.

Далі сталося те, що й дало назву: коли заборону спробували виконати, почалися опіумні війни.

Перша опіумна війна (1839-1842)

Імператорські власті конфіскували і знищили великі партії опію в Кантоні. У відповідь Британія застосувала флот.

Війна закінчилася Нанкінським договором 1842 року. Китай відкрив порти для торгівлі, передав Британії Гонконг і виплатив контрибуцію. Заборону опію це не скасувало формально, але зробило безсилою фактично.

Друга опіумна війна (1856-1860)

Другий конфлікт вели вже Британія і Франція. Він закінчився ще важчими умовами: нові порти, нові контрибуції і легалізація ввезення опію.

Ось у цьому й полягає різниця між двома війнами. Перша зробила торгівлю опієм непокараною, друга - законною. Опіумні війни закінчилися тим, що наркотик отримав державний дозвіл.

Чим це обернулося для Китаю

Наслідки виходять далеко за межі військової поразки.

Масове вживання. Опій перестав бути ліками і став побутовою звичкою - від селян до чиновників.

Економіка. Срібло пішло з країни, податкова база просіла, управління ослабло.

Суверенітет. Нерівноправні договори, іноземні концесії, втрата контролю над власними портами.

Памʼять. У китайській історії цей період називають «століттям приниження», і ставлення до наркотиків там донині одне з найжорсткіших у світі. Це не риса характеру, а наслідок досвіду.

Як з цієї історії виросла міжнародна наркополітика

Опіумні війни - це не тільки минуле. Саме з них починається все, що ми сьогодні називаємо контролем над обігом наркотиків.

У 1909 році в Шанхаї зібралася перша міжнародна опіумна комісія, а 23 січня 1912 року в Гаазі підписали Міжнародну конвенцію про опій. Її підписали представники Китаю, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Нідерландів, Персії, Португалії, Росії, Сіаму, Великої Британії та британських заморських територій - про це пише УНП ООН.

Крім опію і морфіну, конвенція вперше внесла до списку дві нові речовини: кокаїн і героїн. І тут є деталь, повз яку не можна пройти: героїн зʼявився в продажу 1898 року і продавався як «неаддиктивна» заміна морфіну.

Що з цієї історії повторюється сьогодні

Ось заради чого ми взагалі взялися за цей матеріал.

Наркотик приходить як ліки. Так було з опієм, так було з героїном, так було з барбітуратами і трамадолом. Сьогодні це аптечні опіоїди і препарати, які виписують «щоб зняти тривогу».

«Безпечна заміна» - маркетингова фраза. Героїн продавали саме як безпечну заміну морфіну. Це головна причина, чому ми не вважаємо замісну терапію лікуванням: заміна однієї речовини на іншу вже була в історії, і закінчилася вона не одужанням.

Легальне не означає безпечне. Після другої опіумної війни опій у Китаї був законним. Кількість залежних від цього не зменшилася.

Гроші сильніші за здоровий глузд. Опіумні війни велися заради торгового балансу. Сьогоднішня економіка навколо речовин влаштована так само, тільки без флоту.

Історія показує механізм, але не вирішує конкретну ситуацію. Консультація безкоштовна й анонімна.

Читайте також: Опійний мак · Героїнова залежність · Метадонова залежність · Реабілітація наркозалежних

Опіумні війни: часті запитання

Скільки було опіумних воєн?

Дві. Перша - 1839-1842 роки, між Китаєм і Британією. Друга - 1856-1860 роки, Китай проти Британії та Франції.

Чим закінчилися опіумні війни?

Поразкою Китаю в обох. Нанкінський договір 1842 року відкрив порти і передав Британії Гонконг, а за підсумками другої війни ввезення опію було легалізовано.

Навіщо Британії був опій?

Щоб вирівняти торговий баланс. Європа купувала китайський чай, шовк і порцеляну за срібло, і опій став товаром, який повертав це срібло назад.

Який стосунок опіумні війни мають до сучасної залежності?

Прямий. З них виросла система міжнародного контролю над наркотиками, а сама історія показує механізм, який працює й досі: речовина заходить як ліки або як «безпечна заміна», а потім виявляється, що це та сама залежність.