Марек Котанський: людина, яка змінила підхід до реабілітації залежних

Марек Котанський (1942-2002) польський психотерапевт і громадський діяч, засновник програми «Монар». Він змінив саме уявлення про те, як влаштоване лікування залежності: не ізоляція і не покарання, а спільнота, праця і повернення людині гідності.

Для нас це не відсторонена історія. Центр «Джерело» працює за моделлю терапевтичної спільноти, тією самою, яку Котанський першим у соціалістичній Польщі поставив на ноги і довів до масштабу країни.

Хто такий Марек Котанський

Народився 11 березня 1942 року у Варшаві. Закінчив Варшавський університет, почав працювати психологом і швидко опинився там, куди фахівці йти не хотіли: з людьми, які вживають наркотики.

У 1970-х Польща зіткнулася зі зростанням наркоспоживання, насамперед домашнього опіату, відомого як «компот». Наявна система пропонувала два варіанти: психіатрична лікарня або вʼязниця. Обидва давали однаковий результат, тобто майже ніякий. Котанський дійшов простого за формулюванням і важкого у виконанні висновку: залежного треба не лікувати в ізоляції, а повертати в життя через середовище, де він потрібен іншим.

Як зʼявилася програма «Монар»

1978 року він заснував першу реабілітаційну громаду, з якої виросла програма «Монар». Формально це був центр для молоді з наркозалежністю, фактично нова філософія допомоги.

Влаштування було незвичним для того часу: резиденти жили разом, вели господарство, відповідали за спільний побут і одне за одного, а рішення ухвалювали спільно. Персоналу було мало, відповідальності в самих учасників програми багато.

Терапевтична спільнота: у чому полягав метод

Терапевтична спільнота це не гуртожиток при клініці. Це метод, де лікує не процедура, а сама структура спільного життя. Основні опори:

• Спільна відповідальність. У кожного є обовʼязки, від яких залежать інші. Не виконав, підвів не персонал, а своїх.
• Працетерапія. Робота повертає режим, навичку доводити справу до кінця і відчуття власної потрібності.
• Зворотний звʼязок від рівних. На групі говорять прямо. Зауваження від людини з таким самим минулим обійти маніпуляцією важче, ніж зауваження лікаря.
• Безумовне прийняття людини за жорстких меж до поведінки. Приймають будь-кого, але правила спільноти не обговорюються.
• Ієрархія і зростання. Резидент із часом отримує більше прав і більше відповідальності, аж до наставництва над новачками.

Сьогодні ефективність цієї моделі виміряна. Огляд досліджень і цифри щодо утримання результату: ефективність терапевтичних спільнот, а дані про стан людей через девʼять місяців після програми наведено тут: результати через 9 місяців.

Громадська діяльність

Котанський не обмежився реабілітацією. Він послідовно займався тими, від кого суспільство відверталося:

• Безхатченки. Мережа притулків і програми соціальної інтеграції, а не лише нічліг і їжа.
• Люди з ВІЛ. Наприкінці 1980-х, коли діагноз означав соціальну ізоляцію, він відкривав для них домівки і особисто ламав стіну страху, публічно обіймаючи пацієнтів.
• Публічні акції. Найвідоміша з миттям вікон, коли учасники реабілітації виходили в місто і пропонували допомогу перехожим. Сенс був не в грошах, а в тому, щоб суспільство побачило в залежному людину, яка щось дає, а не тільки бере.

Філософія: кожен заслуговує на другий шанс

Головний його принцип звучав просто: кожна людина заслуговує на другий шанс. За цією фразою стояла жорстка практика. Другий шанс давали всім, але скористатися ним людина мала сама, і ніхто не ніс за неї її відповідальність.

Котанський вважав, що реабілітація це не відмова від речовини, а відновлення особистості повністю: здатність працювати, тримати слово, бути у стосунках, відповідати за свої вчинки.

Марек Котанський: 5 ідей, які працюють досі

Якщо прибрати біографію і залишити тільки те, що реабілітаційні центри використовують щодня, лишиться пʼять положень. Списком їх Марек Котанський ніде не оформлював, це витяг із практики «Монара».

1. Лікує середовище, а не процедура. Метод Котанського будується на тому, що людина змінюється всередині групи, яка живе за правилами, а не на прийомі у фахівця три рази на тиждень.
2. Відповідальність не можна передати персоналу. Щойно за резидента починають вирішувати, програма перетворюється на лікарню, і результат зникає.
3. Праця це не покарання. Робота повертає режим дня і відчуття власної потрібності швидше, ніж розмови про мотивацію.
4. Рівного чують інакше. Зауваження від людини з таким самим минулим проходить там, де порада фахівця відскакує.
5. Другий шанс дають усім, але не несуть за людину. Приймають будь-кого, проте виконувати програму за нього ніхто не буде.

Метод Котанського не був мʼяким. Правила громади жорсткі, за їх порушення відраховували, і це теж частина підходу: межі тримають саме тому, що їх не рухають.

В українських джерелах прізвище пишуть двояко, «Котанський» і «Котаньський», в польському оригіналі Kotański. Польська біографічна довідка: Marek Kotański.

Спадок

Марек Котанський загинув в автокатастрофі в серпні 2002 року. «Монар» продовжив роботу і залишається однією з найбільших організацій такого профілю в Польщі, з центрами реабілітації, притулками і профілактичними програмами.

Метод розійшовся далеко за межі Польщі. Терапевтичні спільноти працюють по всьому світу, і українські центри, зокрема наш, спираються на ту саму логіку: середовище, відповідальність, поступове повернення в суспільство.

Чому це важливо для української реабілітації

Україна проходить той самий шлях, який Польща пройшла на двадцять років раніше. У нас досі сильна настанова «закрити і прокрапати», хоча детоксикація без подальшої програми дає повернення до вживання майже гарантовано.

Метод Котанського показує, що працює інше: тривала програма у спільноті, праця, відповідальність і ресоціалізація. Саме на цьому побудована реабілітація наркозалежних у центрі «Джерело», де методика підтверджена патентом України №55569.

Часті питання

Чим «Монар» відрізнявся від лікарні?

У лікарні людина пацієнт, за якого вирішують. У спільноті вона учасник, який відповідає за себе і за спільний побут. Змінюється не набір процедур, а позиція самої людини.

Скільки триває програма в терапевтичній спільноті?

Класичний формат від кількох місяців до року і довше. Короткі курси дають зняття абстиненції, але не змінюють спосіб життя.

Метод Котанського це релігійна програма?

Ні. Він світський і будується на середовищі та відповідальності. Віруюча людина зберігає свою віру, але вона не є умовою участі.

Чи підходить терапевтична спільнота всім?

Не всім. Формат потребує здатності жити в групі і дотримуватися правил. За тяжких психічних розладів спочатку потрібна стабілізація стану.

Читайте також

• Ефективність терапевтичних спільнот: що показують дослідження
• Терапевтична спільнота: результати через 9 місяців
• Як обрати реабілітаційний центр для наркозалежної людини

Якщо ви шукаєте програму, побудовану на цих принципах, зателефонуйте нам. Консультація безкоштовна і анонімна: +380 (99) 258 74 84.

Читайте також: програма «Монар» і польський підхід до реабілітації.

Важливо: центр «Джерело» не є медичним закладом. Детоксикація за потреби проводиться в партнерських ліцензованих клініках, а не в центрі. У нас відбувається психолого-соціальна реабілітація та ресоціалізація.