Постійна втрата - це життя залежної від хімічних речовин людини. Скільки разів він починав і, як правило, мало що закінчив і довів до логічного завершення. Життя у постійному очікуванні понеділка. З роботи звільнили чи сам пішов, та й не з однієї, а з третьої. То директор поганий, то платять мало, то взагалі працювати змушують… Навчання — та яке там навчання?! У кращому разі диплом купили. Сім'я це лише одна назва, так для галочки. І суцільна брехня та виправдання. Чому так? Відповідь проста. Фокус уваги спрямований на руйнування, а не на створення. Невдаха завжди асоційовано зі своїм неуспішним досвідом, а з успішним — дисоційованим.
Нам треба це поміняти на програмі реабілітації і це не легке завдання. Міняти свої звичні шаблонні стериотипи, як не хочеться.

Адже доведеться вийти зі своєї зони комфорту — це обов'язкова умова іншого шляху немає.
Найкращий спосіб – це допомогти людині усвідомити свою реальність. За допомогою спеціальних процесів та індивідуальних консультацій із психологом нам дуже часто вдається достукатися до закритих сердець. І тоді, залежний починає свій шлях до тверезого, здорового та успішного життя. Легкого шляху немає. Дискомфорт - це нормальний стан у цих умовах. У людини відбувається реальна переоцінка цінностей і наново розставляються життєві пріоритети. За допомогою 4-х фазової програми реабілітації, маленькими, але впевненими кроками він починає підніматися на свою власну індивідуальну гору. Там чекає успіх та визнання!