Андрій Кіхтенко розповів про діяльність служб боротьби з наркозлочинністю. Наразі триває процес реформування. Першим етапом став конкурс на посади у центральному апараті. Для того, щоб продовжувати службу, теж потрібно було довести свою відповідність до озвучених вимог. В результаті 30% співробітників змушені були покинути посади. Найскладнішим моментом для них стало проходження поліграфа (детектора брехні).
Оскільки боротися з наркозлочинністю в межах однієї країни практично неможливо, для співбесіди зі співробітниками департаменту було запрошено представників спецслужб інших країн, зокрема ФБР та DEA (Америка). Представники іноземних спецслужб були присутні лише на відкритих інтерв'ю зі співробітниками та не отримували доступу до їх особистих досьє.
Серед питань, які задавалися “на поліграфі”, було й таке: “Чи є у Вас зв'язки серед криміналітету, які використовуються не для проведення оперативних робіт, а з метою отримання зиску.” На цьому етапі деяким співробітникам департаменту довелося звільнитися.
Іншим каверзним питанням стало: "Які будуть Ваші дії, якщо Ви дізнаєтеся про те, що Ваш колега порушив закон?". Відповіді більшості співробітників департаменту були дещо "дивними", особливо для представників іноземних спецслужб. Передбачалася проста і зрозуміла відповідь: “Докладу керівництву.” Але загалом правоохоронці, виявляється, не поспішають зі звітом. Вони вважають за краще "подумати", "поговорити" тощо. Комісія навіть розглянула варіант того, що це може бути ефектом "нашої ментальності" (типу, наслідки "чорних вирв" і зневажливого ставлення суспільства до донощиків).
Представники DEA цікавилися мотиваціями кандидатів на посаду у департаменті. На їхню думку, заробіток не може бути головною рушійною силою, тому що такого співробітника можна легко перекупити. Також просили навести приклад стресової ситуації, з якою людина не впоралася у минулому. Тут теж спрацював, напевно, "ефект нашої ментальності", тому що більшість претендентів починали стверджувати, що ніколи не виявлялися в таких ситуаціях. Їм довелося пояснювати, що стрес це нормально і не соромно.
Онлайн-наркотики
Начальник Департаменту боротьби з наркозлочинністю також розповів про те, ведеться активна робота з виявлення наркотрафіків у кіберпросторі. Для цього створено спеціальний відділ, який протидіє інтернет-збуту. Вся інформація про онлайн-торгівлю наркотиками, яка надходить від громадян, надсилається до цього відділу.
Що стосується графіті-реклам, то з керівництвом міської влади проводяться зустрічі, на яких озвучується суть проблеми та неприпустимість використання міської інфраструктури для реклами збуту наркотичних та психотропних речовин. Служби благоустрою зобов'язані фіксувати такі порушення та передавати інформацію про них у поліцію.
Балансоутримувач будівлі повинен зафарбувати таку рекламу.
Демотивація
О. Кіхтенко озвучив і головний момент, що демотивує для співробітників департаменту. Ним став той факт, що так важко спійманих злочинців при зібраній доказовій базі майже завжди відпускають на волю під заставу. Це стосується насамперед наркоторговців та виробників наркотичних речовин. Простих наркоманів, які є кінцевою ланкою цього ланцюжка, як і раніше, садять у в'язницю, тому що грошей на заставу у них зазвичай немає. Лідери ОЗУ отримують м'які запобіжні заходи — лікарня, лікування, домашній арешт.
Це дозволяє їм безперешкодно продовжувати свою злочинну діяльність та заробляти мільйони, купувати престижні будинки та автомобілі.
Юридична можливість виходити під заставу за особливо тяжкі наркозлочини набагато знижує ефективність боротьби з наркозлочинністю.
Начальник Департаменту боротьби з наркоторгівлею в Україні порівняв свою діяльність зі спортивною рибалкою. Спочатку викладаєшся на 100%, щоб упіймати “рибу”. Потім сам дивишся, іншим показуєш… і потім спійману спецслужбами “рибу” в суді відпускають на волю.