ПРО НАШ ЦЕНТР
|РЦ “Джерело”.
Наш Дім так називають ЦР ті, хто хоч раз приїжджав до нас) та колектив педагогів-психологів відповідає основним вимогам:
- Ми є легальними на основі укладеного договору.
- Ви можете приїхати та оцінити обстановку самостійно, поспілкуватися у випускниками та їхніми батьками.
- Тривалість перебування у нас — не менше 1 року, тому що лікування неможливе за більш короткий термін.
- Співробітники лише професіонали з відповідною кваліфікацією.
- Ми не нав'язуємо релігійні догми та політичні погляди, не застосовуємо фізичного насильства і не тримаємо за замками та ґратами.
- Не обмежуємо свободу пересування та не використовуємо медикаменти для лікування наркоманії.
- У нас зрозумілий регламент, правила та розклад.
- Ми дотримуємося анонімності.
Доктор наук з фізичного виховання та спорту,
доцент кафедри фізичної реабілітації НУФЗСУ І.А. Жарова
Застосування дозованого фізичного навантаження, по-перше, надає безпосередню терапевтичну дію, стимулюючи захисні механізми, прискорюючи та вдосконалюючи розвиток компенсацій, покращує обмінні та репаративні процеси, відновлюючи порушені фізіологічні функції, по-друге – надає виражений психотерапевтичний ефект, який проявляється почуттям », Поліпшенням настрою, відволікає пацієнта від негативного мислення, по-третє – надає педагогічний вплив: розвиває дисциплінованість, почуття відповідальності, колективізму, прищеплює любов до фізичних вправ не тільки на час відновного лікування, а й на все життя.
Таким чином, наукова розробка та ефективна практична реалізація програм фізичної реабілітації наркозалежних дозволить вирішити цілу низку проблем функціонального, фізичного та психологічного відновлення здоров'я наркозалежних.
Програма реабілітаційного супроводу наркозалежних у Центрі реабілітації та ресоціалізації «Джерело» створена на основі аналізу сучасних теоретичних підходів до реабілітації осіб, залежних від ПАР, і побудована за принципом терапевтичного співтовариства, пріоритетним завданням якого є кардинальна зміна способу і стилю відмова від вживання наркотиків, а й зміна спрямованості та форм поведінки, формування нових ціннісних орієнтацій, набуття корисних навичок. Програма реалізується комплекс реабілітаційних технологій, що включають психологічні, педагогічні, соціально-трудові та фізичні. Фізреабілітаційний блок служить цілям набуття навичок здорового способу життя, отримання досвіду відпочинку без наркотиків, відновлення втраченого здоров'я за допомогою різних видів фізичного навантаження та реабілітаційних заходів – фізичні вправи, лікувальний біг та ходьба, гідрокінезітерапія, єдиноборства, водні процедури та ін.
Про ефективність реалізації програми реабілітації свідчать статистично достовірно підтверджені дані про кількісний відсоток пацієнтів, які успішно завершили програму реабілітації – 61%. Серед них у стадії тривалої ремісії (понад 24 місяці) на сьогодні перебувають 98,4 %, що дозволяє вважати програму реабілітації наркозалежних у Центрі реабілітації та ресоціалізації «Джерело» як ефективну та підтверджує принципову можливість реабілітації та ресоціалізації наркозалежної молоді.
Лікар психологічних наук, професор Євдокимова Н.А.
Система психологічного супроводу наркозалежних у Центрі реабілітації та ресоціалізації «Джерело» побудована за принципом «зсуву мотиву на мету» (у термінології А.Н.Леонтьєва), що формує готовність молодої людини змінити своє життя. Проживання негативного досвіду, позбавлення почуття провини та власної неповноцінності стає початком становлення нового — здорового способу життя, зміни життєвого сценарію та повернення молоді до соціально активного життя.
Програма реабілітації та ресоціалізації наркозалежних умовно розбита на 5 фаз: орієнтації; проживання негативного досвіду минулого життя; цілепокладання; соціалізації; інтеграції. Під час реалізації програми використовується весь арсенал сучасних терапевтичних засобів корекції особистості, зокрема.
Індивідуальна та групова психокорекція, психологічне консультування, тренінги особистісного зростання, акторської майстерності, ораторського мистецтва.
Отримані знання та досвід учасники програми включають у трудову та соціальну діяльність, спорт, фізичну культуру, а також інформаційно-профілактичну роботу з підлітками та їхніми батьками.
Результатом впровадження програми є соціальне одужання учасників, їхня ефективна реадаптація та ресоціалізація. Десятирічна практика її впровадження в Центрі «Джерело» повністю підтверджує результат статистичними даними. Соціальний ефект програми — подолання та профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі, розвиток здорового способу життя українців.
Євдокимова Н.А., доктор психологічних наук, професор,
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський
національний університет», завідувач кафедри психології
Казар'ян П.А., аспірант Миколаївського національного
університету імені В.А.Сухомлинського
У цій статті представлено авторську модель програми немедикаментозної реабілітації пацієнтів з наркотичною залежністю на прикладі центру ресоціалізації наркозалежної молоді ТРОВ «Джерело» (м. Очаков, Україна). Програма реабілітації є стаціонарною та побудована за принципом терапевтичного співтовариства. Вона полягає у поєднанні терапії середовищем із проведенням різних психокорекційних заходів (психотерапія, тренінги), подальшою трудовою діяльністю та ресоціалізацією. Ключові слова: ресоціалізація, реабілітація, залежність, терапевтична спільнота, реабілітаційне середовище, психотерапія.
This article presents the author’s model of the program of rehabilitation of patients with non-drug addiction. An example of re-socialization of drug addicts young people in the Center «Source» (Ochakiv, Ukraine). The rehabilitation program is hospital and is based on the principle of therapeutic community. The program aims at forming conscious motivation discontinuing the drug, the individual correction, the formation of communicative skills, return to the family, re-socialization. The program consists of a combination therapy with a medium conducting various psycho activities (therapy, training), followed by employment and re-socialization. An important part of the program is to provide rehabilitative environment. Rehabilitation environment includes a clear schedule, general meetings and rituals, norms and rules of conduct active. Complex is described rehabilitation technology used in the rehabilitation Center. We characterize the types of psychotherapy: individual, group and family. Showcased training programs.Rehabilitation consists of 4 stages, which can be divided into 2 parts.
1) Rehabilitation — measures to restore the person, includes stages I and II. 2) Re-socialization — the return of the client to a healthy, socially active life — and III of IV stages. The program has been tested in the Center of re-socialization. Program results prove the possibility of rehabilitation and re-socialization of drug addicted young people. Keywords: re-socialization, rehabilitation, addiction, therapeutic community, rehabilitation environment, psychotherapy.
Received
Актуальність проблеми реабілітації наркозалежних зумовлена складною ситуацією із вживанням наркотичних речовин в Україні. На сьогоднішній день дані про споживання наркотиків є недостатніми, оскільки до 2010 року дослідження поширеності вживання наркотичних речовин в Україні не проводилося. За даними статистики, загалом кожні 10 тис. населення припадає 35 споживачів наркотиків [15]. Багато авторів (Ю.В. хворих при інших захворюваннях має свої особливості. Внаслідок зловживання психоактивними речовинами (ПАР) у хворих не тільки формується наркологічне захворювання, а також сомато-неврологічна патологія, афективні, поведінкові та інтелектуальні розлади, а й виникають значні порушення особистості. У зв'язку з цим під реабілітацією в наркології розуміється медико-соціальна система, спрямована на відновлення фізичного, психічного та духовного здоров'я наркологічного хворого, його особистісного та соціального статусу. Реабілітаційний процес складається з медичного, психологічного та психосоціального етапу і може проходити в різних організаціях, що відрізняються між собою структурою, пристроєм, формою власності [3; 6; 8; 13]. Найчастіше медичний етап проводиться у стаціонарних наркологічних відділеннях диспансерів. Центр ресоціалізації (ЦР) «Джерело» (м. Очаків Миколаївської області) проводить реабілітаційну роботу після першого етапу. Мета цієї статті – репрезентація програми реабілітації наркозалежних. Виклад основного матеріалу.Репрезентована нами програма реабілітації створена на основі аналізу сучасних теоретичних підходів до реабілітації осіб, залежних від ПАР, та побудована за принципом терапевтичного співтовариства [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 11; 12; 13]. Звертаючись до світової практики реабілітації осіб із наркотичною залежністю, можна побачити успішне застосування програм, побудованих за моделлю «терапевтичного співтовариства». Нині існує понад 500 програм стаціонарної реабілітації наркозалежних [9; 16; 17; 18]. Ключовим для розуміння терапевтичних спільнот є досягнення змін шляхом взаємодопомоги та самодопомоги в умовах спільного проживання. Найголовніше завдання ТЗ – кардинальна зміна способу і способу життя, що включає у собі як відмову від вживання наркотиків, а й зміна спрямованості та форм поведінки, формування нових ціннісних орієнтацій, придбання корисних навичок [2].
В рамках цього теоретичного підходу до реабілітації осіб, залежних від ПАР, вченими та фахівцями ЦР було розроблено та апробовано авторську комплексну програму реабілітації наркозалежних у діяльності ЦР «Джерело».Метою програми реабілітації в установі є відновлення (або формування) нормативного соціального та особистісного статусу залежного (в ЦР він позначається як «клієнт») на основі розкриття та розвитку його інтелектуального, морального, емоційного та творчого потенціалу. Відповідно до мети було поставлено такі завдання програми реабілітації: — формування усвідомленої та стійкої мотивації на відмову від вживання ПАР; - Залучення до здорового способу життя та профілактика «зривів»; - Корекція особистісної структури клієнта в галузі цілей, мотивів, стереотипів мислення та поведінки. Формування комунікативних та навчальних навичок, сприяння комплексному розвитку особистості; - Відновлення (формування) сімейних та інших соціальних зв'язків; - Напрацювання навичок життя без наркотиків, ресоціалізація. Структура центру зумовлена специфікою діяльності. Очолює ЦР директор. У штат входять психологи, психотерапевти, педагоги, і навіть консультанти у складі осіб, які пройшли реабілітаційну програму і перебувають у ремісії понад 6 місяців.Реабілітаційне середовище (РС) ЦР – специфічно організований соціум, який би корекцію поведінки особистості процесі спільного проживання. У діяльності даного ЦР використовується високоструктурована РС, що включає якнайбільше видів соціальної активності. Корекційний вплив забезпечується:
а) чіткою регламентацією діяльності клієнтів протягом дня, тижня, місяця;
б) проведенням спільних зборів та ритуалів (наприклад, під час прийняття нових учасників);
в) визначення ієрархії між учасниками, залежно від етапу проходження реабілітаційної програми;
г) виконанням кодексу норм, ухвалених у центрі.
У РС реалізується комплекс реабілітаційних технологій, які включають психологічні, психотерапевтичні, виховні, трудові, соціальні технології. Вказаний комплекс представлений у табл. 1.
Психотерапія та психокорекція здійснюється за трьома напрямками. Індивідуальна – спрямована на роботу із залежною поведінкою клієнта, зміною його негативних поведінкових стереотипів та установок, опрацювання страхів та образ. Групова – робота над емоціями та почуттями, стосунками з чоловіками та жінками, а також особливі групи за запитами (сексуальність, насильство тощо). Сімейна – спрямована на вирішення проблем співзалежної та маніпулятивної поведінки, відносини з членами сім'ї, а також обговорення феноменів, що виникають у сім'ях наркозалежних у період утримання від вживання [14]. Представлений комплекс реабілітаційних технологій включає також тренінгові технології психокорекційної спрямованості. Наведемо абрис цих програм. "Тренінг соціальних ролей" (в даному центрі це ролі, що відповідають основним напрямам діяльності ТЗ). Це може бути, наприклад, роль провідних загальних зборів учасників програми, чергового на кухні, відповідального за трудову діяльність і т.д. Ролі не підбираються те щоб відповідати характерологічним і особистісним особливостям клієнта. Навпаки, ролі підбираються так, щоб людина навчалася тому, що вона не вміє. «Тренінг комунікативних навичок» спрямований на вдосконалення навичок спілкування та підвищення ефективності соціальної взаємодії. Вправи тренінгу сприяють розвитку вміння слухати, ведення дискусії, відстоювання своєї точки зору, вироблення навичок вербального та невербального спілкування. «Тренінг вміння вирішувати конфлікти» присвячений моделюванню основних типів конфліктів (конфлікт із самим собою, конфлікт із навколишнім світом) та пошуку можливостей їх вирішення.
«Тренінг особистісного зростання» ґрунтується на формуванні позитивного бачення навколишнього світу, мислення та досвіду (зміна «образу перешкод» на «образ можливостей» та «образ успіху»). Вчить постановці цілей та шляхів їх досягнення. «Тренінг лідерства та командної освіти» служить цілям розвитку лідерських якостей, навичок мотивації та організації людей, відповідальності, уміння справлятися з кризовими ситуаціями.
Реабілітаційні технології, що використовуються в ЦР
а) самодіяльність - це сценки до свят, створення віршів, малювання;
б) творче виховання – творчий тренінг, хореографія, мовний тренінг, вокал, образотворче мистецтво, сценічне мовлення.
Окремим напрямком роботи у творчому блоці є «Психологічний театр» – метод психологічної корекції залежних особистостей, створений з урахуванням психодрами [10].
1) регуляція вегетативних процесів, фізіологічних функцій організму;
2) регуляція емоційного стану;
3) звільнення від страхів, збагачення життя новим досвідом;
4) активізація творчих здібностей;
5) створення нових позитивних установок та форм поведінки.
Спортивний блок служить цілям набуття навичок здорового способу життя, отримання досвіду відпочинку без наркотиків, відновлення втраченого здоров'я. Функціонування учасників реабілітаційного процесу в ЦР певною мірою є моделлю їх функціонування у суспільстві та забезпечує краще засвоєння соціальних навичок. Репрезентована програма немає фіксованих термінів і розраховується залежно стану клієнта. Реабілітаційна програма складається з 4 основних послідовних етапів, які умовно можна поділити на 2 частини:
1) реабілітація – заходи щодо відновлення особистості, включає І та ІІ етапи;
2) ресоціалізація - повернення клієнта до здорового, соціально активного життя - III та IV етапи.
На цьому етапі здійснюється "вхід" до програми, коли кожен новий учасник програми проходить підготовчу фазу "орієнтації". Вона включає прийом у співтовариство (п'ятий день), створення гімну і правил, гештальт-терапевтичну групу (з усвідомлення і прояснення почуттів до батьків), спортивний норматив та обговорення особистості всіма учасниками програми (21-й день). Далі клієнт переходить безпосередньо до першого етапу. Робота на цьому етапі ведеться згідно з таким планом:
- тестування, обстеження, консультування;
- засвоєння правил МС та адаптація до життя в ЦР;
- формування мотивації;
- робота із залежностями («якоря», наркоманські міфи, стереотипи, спосіб життя);
- перегляд відносин із сім'єю, з чоловіками та жінками (дружба, побудова нових відносин);
- розвиток асертивності;
- подолання почуття провини, страхів та образ;
- творчий блок; спортивний блок;
- звіт за І етап.
ІІ етап: Хто Я?
Перша половина цього етапу є стадією досить нестійкого стану. У ній відзначається залежність клієнта від «тиску» терапевтичного середовища, режиму, групи. Як результат, використовуються різноманітні види обмежень, позитивні та негативні санкції. Друга половина цього етапу характеризується стійкістю стану клієнтів. Учасники програми досить успішно функціонують в умовах РС та приймають її правила.
На ІІ етапі робота будується за таким планом:
- робота із залежностями (провісники прояву залежності, профілактика негативних станів, позитивне якоріння, прояви інших видів залежності, напрацювання негативного ставлення до наркотиків);
- усвідомлення деструктивності моделей поведінки (жертва, деспот, боягуз);
- формування вміння отримувати задоволення без наркотиків; організація дозвілля;
- формування позитивного сприйняття життя; пошук ресурсів;
побудова нових відносин з батьками та членами сім'ї, чоловіками та жінками (конкуренція, вміння підкорятися та керувати, дружба);
- самовизначення (виявлення власних недоліків та сильних якостей, прийняття себе,
- заміна негативних переконань на позитивні, вироблення нових життєвих цінностей,
- пошук можливостей та ресурсів);
- лідерство, робота у команді (самодостатність, відповідальність);
- творчий блок; спортивний блок;
- звіт за ІІ етап.
У рамках третього етапу робота ведеться над відносинами реабілітованого з суспільством і проходить за таким планом:
- робота із залежностями (формування негативного ставлення до наркотиків поза центром, зміна станів у соціумі, тренування нових моделей поведінки, ставлення до грошей, робота зі страхами);
- зміни відносин із сім'єю (робочі відносини, дружба, турбота, комунікації поза центром), чоловіками та жінками;
- лідерство, робота у команді, організація групи людей;
- вироблення відповідальності, навичок планування роботи поза центром;
- формування установки на відпочинок без наркотиків, хобі;
- творчий блок; спортивний блок;
- перші вихідні поза центром;
- постановка цілей на найближче майбутнє;
- звіт за ІІІ етап.
ІV етап: "Я в соціумі"
На цьому етапі реабілітаційної програми ведеться робота з підготовки учасників до повернення до товариства:
- контроль залежності у соціумі (профілактика рецидивів, небезпеки «зривів»);
- формування установки на успішний спосіб життя;
- навчання, працевлаштування;
- встановлення відносин між чоловіками та жінками;
- планування цілей найближчим часом;
- звіт за IV етап.
Ближче до кінця останнього етапу дозволяються дедалі частіші виходи з ЦР, зокрема до повного самостійного проживання з рідкісними парафіями до центру, наприклад, у вихідні дні. Програма не має фіксованих термінів, проте є критерії ефективності реабілітаційного процесу та ресоціалізації учасників:
- відмова від вживання ПАР;
- придбання постійного місця навчання чи роботи;
- відновлення та підтримання позитивних відносин з сім'єю.
Після закінчення програми реабілітації підтримується зв'язок із клієнтом, у тому числі він завжди має принципову можливість повернутися до закладу. Ефективність Ефективність реабілітації в центрі ресоціалізації наркозалежної молоді ТРОВ «Джерело» оцінюється стосовно проходження програми МС в цілому. Кількість клієнтів, що увійшли до реабілітаційної програми, на сьогоднішній день дорівнює 368 і береться за 100%. Подальша динаміка така. Відсів (випадання з програми) становив 144 особи або 39,1% з числа клієнтів, що увійшли до програми. Завершили програму – 224 особи, це 60,9% осіб, які увійшли до програми. Серед них показники ремісії відстежувалися за такими термінами: понад 6 місяців, понад 12 місяців, понад 24 місяці. Дані цих спостережень представлені у табл. 2:
Література
1. Ваїсов С. Б. Практикум з реабілітації наркозалежних / С.Б. Ваїсов, С. А. Кулаков. - СПб.: Наука та техніка, 2012. - 250 с.
2. Валентик Ю. В. Терапевтичні співтовариства - основа найбільш успішних програм реабілітації хворих на наркоманію / Ю.В. Валентик // Кращі практики діагностики, лікування та реабілітації залежно від психоактивних речовин: Психотерапія та реабілітація залежних. - Том 2.- Павлодар: РДКП (Республіканський науково-практичний Центр медикосоціальних проблем наркоманії), 2003. - С. 173-183.
3. Валентик Ю. В. Концептуальні основи реабілітації неповнолітніх, які зловживають психоактивними речовинами/[Ю. В. Валентік, Н. В. Вострокнутов, А. А. Геріш та ін] // Наркологія. - 2002. - С. 42-47.
4. Вешнева З. А. Сучасні моделі реабілітації наркозалежних / З. А. Вешнева // Наркологія. - 2008. - №1. – С. 55–61.
5. Давидчук О. В. Основні засади реабілітаційно-профілактичних програм для осіб дитячо-підліткового віку за їх залежності від психоактивних речовин / Давидчук О. В., Грабар І. В., Казакова С. Є. // Український медичний альманах. – 2013. – С. 129–132.
6. Дудко Т. Н. Диференційована система реабілітації в наркології / Дудко Т. Н., Котельникова Л. А., Пузієнко В. А. // Профілактика та реабілітація в наркології. - 2002. - №1. - С. 66-79.
7. Зєнцова Н.І. Системна модель психологічного етапу реабілітації хворих на наркоманію: дис. докт. наук: 19.00.04 / Н.І. Зєнцова // М, 2015. - 621 с.
8. Зенцова Н. І. Концептуальні засади та комплексна програма медико-соціальної реабілітації наркологічних хворих / Н. І. Зенцова, Т. Н. Дудко. - М.: ТОВ «Спорт та Культура», 2014. - 264 с.
9. Міназов Р. Д. Психодрама як метод психотерапії в реабілітації наркозалежних / Р. Д. 10. Міназов // Вісник психіатрії та психології Чувашії. – 2014. – С. 73–90.
10. Сучасні підходи в організації медико-соціальної реабілітації наркологічних хворих: Методичні рекомендації / Склад: Е.А. Брюн, Є.А. Кошкіна, Т.В. Агібалова та ін - М.: ТОВ «ПАРАДИЗ». - 2013. - 124 с.
12. Тактаров В. Г. Підходи до стаціонарної реабілітації наркологічних хворих / В. Г. Тактаров, І. А. Новіков // Питання наркології. - 2001 - №6. - С. 48-50.
13. Цетлін М.Г. Реабілітація наркологічних хворих: концепція, програма/В. Є. Пеліпас, М. Г. Цетлін. - М.: Анахарсіс, 2001. - 48 с.
14. Шайдукова Л. К. Преклинические изменения поведения у созависимых родственников больных опийной наркоманией / Л. К. Шайдукова, М. В. Овсянников // Российский психиатрический журнал. – 2004. – С. 33–36.
15. Огляд програм ресоціалізації для споживачів наркотиків серед молоді та підлітків — ЮНІСЕФ в Україні. – Київ: ПЦ Фоліант, 2010. – 88 с.
16. De Leon G. Community as a method: Therapeutic Communities for special populations and special settings / De Leon G. // Westport Connecticut. Praeger Publishers. – 1997. – 140 р.
De Leon G. The therapeutic community: Study of effectiveness / De Leon G. // Goverement printing office. – 1984. – P. 36 – 71.
17. Kennard D. An introduction to therapeutic communities / D. Kennard // Routledge & Kegan P. – 1983. – Vol. XII. – 196 р.
1. Vaysov S. B. Praktykum po reabylytatsyy narkozavysymykh / S.B. Vaysov, S. A. Kulakov. — SPb.: Nauka y tekhnyka, 2012. – 250 s.
2. Valentyk Yu. V. Terapevtycheskye soobshchestva — osnova naybolee uspeshnykh prohramm reabylytatsyy bol’nykh narkomanyyamy / Yu.V. Valentyk // Luchshye praktyky dyahnostyky, lechenyya y reabylytatsyy zavysymosty ot psykhoaktyvnykh veshchestv: Psykhoterapyya y reabylytatsyya zavysymykh. — Tom 2. – Pavlodar: RHKP (Respublykanskyy nauchno-praktycheskyy Tsentr medyko-sotsyal’nykh problem narkomanyy), 2003. – S. 173–183.
3. Valentyk Yu. V. Kontseptual’nye osnovy reabylytatsyy nesovershennoletnykh, zloupotreblyayushchykh psykhoaktyvnymy veshchestvamy / [Yu. V. Valentyk, N. V. Vostroknutov, A. A. Herysh y dr.] // Narkolohyya. – 2002. – S. 42–47.
4. Veshneva S. A. Sovremennye modely reabylytatsyy narkozavysymykh / S. A. Veshneva // Narkolohyya. – 2008. – #1. – S. 55–61.
5. Davydchuk A. V. Osnovnye pryntsypy reabylytatsyonno-profylaktycheskykh prohramm dlya lyts det·sko-podrostkovoho vozrasta pry ykh zavysymosty ot psykhoaktyvnykh veshchestv / Davydchuk A. V., Hrabar’ Y. V., Kazakova S. E. // Ukrayins’kyy medychnyy al’manakh. – 2013. – S. 129–132.
6. Dudko T. N. Dyfferentsyrovannaya systema reabylytatsyy v narkolohyy / Dudko T. N., Kotel’nykova L. A., Puzyenko V. A. // Profylaktyka y reabylytatsyya v narkolohyy. – 2002. – #1. – S. 66–79.
7. Zentsova N.Y. Systemnaya model’ psykholohycheskoho эtapa reabylytatsyy bol’nykh narkomanyey: dys. dokt. nauk: 19.00.04 / N.Y. Zentsova // M, 2015. – 621 s.
8. Zentsova N. Y. Kontseptual’nye osnovy y kompleksnaya prohramma medyko-sotsyal’noy reabylytatsyy narkolohycheskykh bol’nykh / N. Y. Zentsova, T. N. Dudko. — M.: OOO «Sport y Kul’tura», 2014. – 264 s.
9. Kochurovska Y. Zasluzhyvayushchyy vnymanyya opyt lechenyya narkomanyy: nablyudenyya yz Evropy / Y. Kochurovska; per. s anhl. N.V. Kaklyuhyn // Narkolohyya. – 2009. – #6. – S. 78–82.
10. Mynazov R. D. Psykhodrama kak metod psykhoterapyy v reabylytatsyy narkozavysymykh / R. D. Mynazov // Vestnyk psykhyatryy y psykholohyy Chuvashyy. – 2014. – S. 73–90.
11. Sovremennye podkhody v orhanyzatsyy medyko-sotsyal’noy reabylytatsyy narkolohycheskykh bol’nykh: Metodycheskye rekomendatsyy / Sostavyt.: E.A. Bryun, E.A. Koshkyna, T.V. Ahybalova y dr. — M.: OOO «PARADYZ». – 2013. – 124 s.
12. Taktarov V. H. Podkhody k statsyonarnoy reabylytatsyy narkolohycheskykh bol’nykh / V. H. Taktarov, Y. A. Novykov // Voprosy narkolohyy. – 2001 — #6. – S. 48-50.
13. Tsetlyn M.H. Reabylytatsyya narkolohycheskykh bol’nykh: kontseptsyya, prohramma / V. E. Pelypas, M. H. Tsetlyn. — M.: Anakharsys, 2001. – 48 s.
14. Shaydukova L. K. Preklynycheskye yzmenenyya povedenyya u sozavysymykh rodstvennykov bol’nykh opyynoy narkomanyey / L. K. Shaydukova, M. V. Ovsyannykov // Rossyyskyy psykhyatrycheskyy zhurnal. – 2004. – S. 33–36.
15. Ohlyad prohram resotsializatsiyi dlya spozhyvachiv narkotykiv sered molodi ta pidlitkiv — YuNISEF v Ukrayini. – Kyyiv: PTs Foliant, 2010. – 88 s.
16. De Leon G. Community as a method: Therapeutic Communities for special populations and special settings / De Leon G. // Westport Connecticut. Praeger Publishers. – 1997. – 140 r.
17. De Leon G. The therapeutic community: Study of effectiveness / De Leon G. // Goverement printing office. – 1984. – P. 36 – 71.
18. Kennard D. An introduction to therapeutic communities / D. Kennard // Routledge & Kegan P. – 1983. – Vol. XII. – 196 r.
Yevdokimova, N.A. & Kazaryan, P.A. (2016). A model of rehabilitation and resocialization of drug addicts in modern rehabilitation center. [Євдокімова Н.А., Казар'ян П.А. Модель реабілітації та ресоціалізації наркозалежних у сучасному реабілітаційному центрі]. Fundamental and Applied Researches In Practice of Leading Scientific Schools, 5 (17), 27-35. [In Russian].
