135 просмотров

Проблема реалізації програми лікування метадолом в Україні

Метадон і метадол у світі вважається одним з препаратів для лікування наркоманії. На Заході — це метадон, а на Україні — метадол. Різниця в одній букві, а властивості однакові. І справді сам препарат не є достатньо сильним у лікуванні якщо для повного одужання хворого на наркоманію натиск ставиться тільки на саме лікарство. Фахівці Заходу знають, що це хвороба, яка ображає всі сфери людського життя: духовну, психологічну, соціальну і фізичну. Тому у світі є практики, які мають свої процедури для лікування мета доном, процедури  лікування, які позволяють взяти під контроль всі сфери. Для цього лікування складається з самого лікарства, спостереження лікарями за станом здоров’я пацієнта, а також роботи вишколених спеціалістів у роботі з залежностями і з родиною залежної особи, на Заході — це колективи терапевтів. Кожен європейський фахівець знає, що для одужання пацієнта самого препарату не достатньо.

В загальному лікування метадолом відіграє важливу роль, але важливу також роль відіграють колектив терапевтів-психологів вузької спеціалізації. До їхньої роботи входить проведення різного типу терапевтичних груп, груп самодопомоги, участь у яких є умовою для учасників на початку вступу в програму і умовою виключення при відсутності участі клієнта у процесі свого оздоровлення. Це також індивідуальні зустрічі з терапевтом, це турбота і супровід терапевта в процесі лікування. Крім того, ведеться робота з сім’єю наркомана: це групи DDN (дорослі діти наркоманів), різні типу групи самодопомоги для спів залежних (це робота партнером/партнеркою залежної особи) та індивідуальна роботи з ними. Маючи це на увазі і знаючи глибину захворювання кожен спеціаліст знає, що одне без іншого не дає бажаного результату, навпаки, може навіть нашкодити.

Та темою даної статті не буде проблема наркомана, який намагається вибратися із залежності, а проблема яка лежить там, де її не повинно бути — у роботі команди в допомозі пацієнту-клієнту. Клієнта-пацієнта, який має невелике або взагалі відсутнє бажання чи мотивацію щоб позбутися від своєї хвороби. І дуже часто ці люди мало знають про саму природу цієї хвороби.

Той факт, що Україні дійсно багато що говориться про професіоналізм лікарів рідко підтверджується на практиці, особливо в умовах демократії. Часто лікарі не хочуть  дізнаватися про нові методи та практики, а саме про дії паралельної роботи з іншими фахівцями для пацієнта залежного від наркотиків. Проблема не тільки пізнанні, але і в навчанні, щоб працювати разом як одна команда для підвищення свого професіоналізму і для допомоги пацієнту. Дуже часто багато років у професії або висока самооцінка лікарів відбиваються на ефективності самої програми. Майже не існує співпраці між психологами і лікарями. І часто це психологи-лікарі, які стоять на стороні лікарів, тому не мають контакту з клієнтами, або психологи, які зі своїм професіоналізмом завжди знаходяться під натиско лікарів. Лікарі мало приймають професіоналізм і важливість психології, терапії у роботі в програмі метадолом.

По-друге, запровадження практики метадолом повинна включати відповідну підготовку фахівців по всій країні. І це вже державне питання або державна вимога до реалізаторів програми, проблема якої  відбивається на клієнтах. Відсутність підготовки фахівців в спеціалізації «Терапія  залежностей від наркотиків» має свій наслідок: перш ніж фахівець з дипломом психолога зрозуміє хворобу, вникне в практики  роботи з залежними, пройде не мало  часу, а перш ніж він почне працювати і допомагати цим людям то потрібен досить довгий час. Потрібен час для всього так як довіра клієнтів до психолога у терапії їх залежностей є одним із найважливіших складників. Можна сказати, що проблема спілкування з лікарями і психологами також лежить в цьому питанні, тому що навчання в лікуванні наркоманії відіграє дуже важливу роль як психологів-терапевтів так і лікарів. Саме це навчання створює загальну основу для розуміння природи захворювання і порозуміння між фахівцями програми.

По-третє, в основному це проблема впровадження цих практик в Україну з Заходу без покрокового ознайомлення про програму та порозуміння на вищих рівнях влади в процесі підготовки та реалізації програми. Також відсутність професійних вимог влади до організацій, які займаються реалізацією такої важливої програми. Таким чином можна було б обійти першу і другу проблему, яка лежить у командній роботі, якби в процесі її впровадження і реалізації відбулася відповідна підготовка професіоналів-реалізаторів програми, щоб кожен фахівець міг би зрозуміти свою роль, щоб міг зрозуміти обґрунтованість самої програми і важливість участі того чи іншого фахівця реалізатора програми.

Так що ж ми маємо насправді і в результаті? Що має Україна в результаті запровадження цих програм? Програми замісної тереапії за результатами західних статистик охоплюють близько 20% узалежнених людей, яким вдалося подолати залежність. Наші статистики ж мовчать, та в основному це може бути не більше 1-2%. Сам психолог з спеціалізацією терапевта залежностей від наркотиків — це не достатньо, щоб утримати залежну людину в тверезості та мотивації до одужання в середовищі, де все нагадує про наркотик. Крім того, терапевт не може огорнути або ж якимось чином змусити також близьке оточення до роботи над собою. Терапевт також не може бути психіатром для клієнта, який має супроводжувати згідно своїх обов’язків і допомогати у медикаментозному супроводі важких станів психіатричного плану. Сам терапевт також не може пояснити всій команді важливості їх роботи і змусити їх слухати один одного і співпрацювати.
Терапевт сам по собі не може переконати міліцію, що особа, яка має захворювання, має шанс на нормальне життя і що міліції потрібно відноситись до них згідно професійних процедур. Таким чином, терапевт сам не може охопити всіх сфер, хіба що складе в пожертву своє особисте життя заради того, щоб змогти вихопити більше відсотків хворих з хвороби, щоб максимально охопити не охоплені іншими фахівцями сфери.

Що ще ми ще маємо в результаті? Використання посадових обов’язків лікарів і вимоги розширення програми спричинюють те, що у програму набирають молодих наркоманів, які самі того не розуміючи підсаджують себе на досить сильний синтетичний наркотичний препарат метадол (коли відсутній належний супровід — то цей лік перетворюється на такий самий наркотик. Такий добір, що раз нових, що раз більше учасників, проводиться без свідомості про майбутнє цих людей і як саме вони будуть позбуватися цієї залежності в майбутньому. І це не дрібниці, бо кожному фахівцю Європи відомо, що дія метадолу є досить сильною, кожен фахівець Європі знає, кого і як і по яких параметрах потрібно добирати до програми. На Україні ж «підсаджування» таких людей на метадол являється результатом поганих знань про всі елементи лікування метадолом та відсутність розуміння обов’язків членів всієї команди терапевтів.

Результат можна розглядати як один – в такому випадку програми не працюють і надалі не будуть працювати на Україні, їх ефективність мінімальна, проблеми з іноземними спонсорами поглиблюються, а ці, як і інші проблеми, породжують наступні: появляються лікарі, які нелегально продають метадол, появляються особи, які мають свої інтереси тільки в розширенні патології, а не і її затримці або ж її зменшенні. Проблеми з зарубіжними спонсорами мають свої підтвердження в кожному з вище описаних пунктів, оскільки програми, які реалізовуються на Україні протягом 4 років нічого крім поглиблення проблем не дали, а допомога якщо і є, то настільки мінімальна, що ті незначні випадки виходу із залежності можуть мати свої окремі підтвердження і можуть бути записані зовсім не на користь реалізаторів програми замісної терепії, а на особистість і мотивацію самої наркозалежної людини.

Ось тому наслідки всіх цих проблем знайшли відображення тільки на хворих пацієнтах, так як без потрібного супроводу від цього препарату майже неможливо відмовитися. По-друге, незначний контроль у видачі метадолу провокує винос і продаж частини своєї дози поза межами програми, та продаж метадолу самими лікарями. Таким чином, програми знаходяться в процесі суворого нагляду і контролю служб міліції. В результаті чого що раз частіше появляються жорсткі вимоги щодо закриття цих програм.
За вище вказаними проблемами всі наслідки відбиваються тільки на пацієнтах: вони мають труднощі в спілкуванні з лікарями, пацієнтами не розуміють цілі даного лікарства, пацієнти, які злагоджено приймають ліки заражені на страх і переслідування з боку міліції. І варто погодитись, що абсолютно справедливо: у пацієнтів відсутня свідомість можливості позбавлення від залежності, вони приймають ліки по принципу прийому нелегального наркотика, а не по принципу оздоровлення, життя під час прийому лікарства майже не відрізняється від життя під час прийому нелегального наркотика, їхнє життя мало змінюється без належного супроводу.

Тому ця проблема ясна — вона лежить у неналежній підготовці державними структурами, організаціями і фондами щодо належної реалізації цих програм, особливо злагоджену роботу команди фахівців. Це і тільки це є причиною всіх проблем і саме це не дозволяє пацієнтові крок за кроком виходити із залежності, а загалом знижувати рівень патології на Україні оскільки лікування цим або іншим лікарством від наркозалежності може бути ефективним лише у вище описаний спосіб.

Ось так працюють програми метадолу в Україні, їх ефективність може бути тільки в випадку запровадження потрібної підготовки фахівців, яка є вже утвердженою у Європі і яка діє та має свої результати. І, звичайно, колись та ефективність буде мати позитивний вплив на пацієнтів-клієнтів.

І саме такий підхід, розуміння, бажання навчатись нового може означати демократичність цієї країни, людей і професіоналів, які живуть і працюють на благо цієї країни і людей. І саме в цьому лежить розуміння спеціалістів того чи іншого захворювання, і особливо такого захворювання як залежність від наркотиків.

Марія Гутак
Психолог, Магістр Варшавського Університету
(переклад з польської автора статті)

Оригінал статті на польській мові

Problem realizacji programu metadolowego na Ukrainie.

 

Metadon jak i Metadol w swiecie jest uznawany za jeden z lekow na leczenie uzaleznienia od narkotykow. Na Zachodzie sa Metadon na Ukrainie Metadol, roznica w jednej literze, a wlasciwosci te same. A w rzeczywistosci sam lek nie jest wystarczajaco silny zeby moc osobie uzaleznionej wyjsc z choroby. Kazdemu fachowcu wiadomo, ze to choroba, ktora obraza wszystkie strefy zycia czlowieka: duchowa, psychiczna, socjalna i fizyczna. Dla tego w swiecie sa praktyki, ktore maja swoje procedury co do leczenia Metadonem. Procedury, zeby pod czas leczeniu wziasc pod kontrole te wszystkie strefy. Dla tego leczenie z reguly sklada sie z leku i z obserwowania lekarzami za stanem zdrowotnym pacjenta, a takze pomoca terapeutow. Kazdy europejski lekarz-specjalista zna, ze dla wyzdrowienia pacjenta tylko leku nie wystarczy.

W calosci leczenia metadolem szczegulowa role odgrywaja zespoly specjalistow w terapii uzaleznien od narkotykow… Sa to grupy samopomocy, ktore na samym poczatku wejscia w leczenie Metadonem zobowiazuja pacjenta do uczestnictwa, sa to indywidualne spotkania z terapeuta ta opieka terapeuty w procesie leczenia, w dodatku prowadzi sie praca z rodzina osoby uzaleznionej:  sa to grupy DDN, roznego rodzaju grupy dla wspoluzaleznionych ta praca indywidualna z nimi. Majac to  wszystko na uwadze i znajac glebie choroby uzaleznieniowej kazdy specjalista wie, ze jedno bez drugiego nie da oczekiwanego rezultatu, wrecz przeciwnie moze nawet naszkodzic.

Ta tematem artykulu nie bedzie problem osoby uzaleznionej starajacej sie wydobyc z uzaleznienia, lecz problem, ktory tkwi tam gdzie jego nie powinno byc — w prace zespolowej na rzecz pacjenta-klienta. Klienta-pacjenta majacego male lub znikle pragnienie pozbyc sie swej choroby. I bardzo czesto to sa osoby malo abo w ogole nie swiadomej w przyrodzie swego uzaleznienia.

To, ze na Ukrainie bardzo wiele mowi sie o profesjonalizmie bardzo rzadko ma potwierdzenie w praktyce, zwlaszcza w czasy demokracji. Czesto to niechec lekarzy do poznania nowych praktyk, waznosci rownolegle pracowac z innymi fachowcami na rzecz pacjenta. Problem tkwi nie tylko poznaniu, lecz nauczeniu sie razem i zespolowo pracowac. Bardzo czesto zastarzale myslenie, dlugie lata w zawodzie lub wysoka samoocena lekarzy maja swoje odbicie na efektywnosci samego programu. Prawie niema wspolpracy pomedzy psychologami a lekarzami. A z reguly sa to psycholodzy-lekarzy, ktore stoja po stronie lekarzy, wiec nie maja kontaktu z klientami, lub sa to psycholodzy, ktore poprzez swoj profesjonalizm zawsze narazeni na usciski ze strony lekarzy.

Po drugie, zaprowadzenie praktyki Metadonem powinno pociagac za soba odpowiednie szkolenie specjalistow terapii uzaleznien po calym kraju. I to jest problem juz panstwowy, ktory znow i znow odbija sie na klientach. Nie szkolac specjalistow w terapii uzaleznien mozna z pewnoscia powiedziec, ze zanim specjalista z dyplomem Psychologa ogolnego wejdzie w temat choroby uzalezniowej przejdzie nie malo czasu, zanim zacznie pracowac i pomagac tym ludziom powinien wiele przejsc. Na wszystko potrzebny czas. Mozna powiedziec, ze problem porozumiewania sie z lekarzami i psychologami takze tkwi w tym problemie, poniewaz pod czas szkolenia w terapii uzaleznien bardzo wazna role odgrywaja jak terapeuci tak i lekarzy, tworzy sie wspolne pole do rozumienia choroby i do porozumiewania sie medzy soba i chorymi.

Po trzecie, sa to problem pospiechu wprowadzenia tych praktyk na Ukrainie z Zachodu bez szczegulowego oznakomienia sie na wyzszych szczeblach wladzy i w przygotowaniach lub w postawionych wymogach wladz do fundacji realizatorow tego programu. Mozna bylo by w jakis sposob ominac jak pierwszy tak i drugi problem ktory tkwi e pracy zespolowej, jezeli by w procesie wdrazania programu po calej Ukrainie zaszly szkolenia zespolow realizujacych program Metadolowy. Kazdy mog by zrozumiec swoja role, kazdy mog by zrozumiec swoja waznosc i waznosc jednego i drugiego.

Tak co my mamy w rezultacie? Co ma Ukraina w rezultacie wdrazenia tych programow, ktore po Zachodnich miarkach maja wynik – ok. 20% ozdrowionych osob z tej choroby?! Nasze statystyki milcza ta wynik to 1-2%. Sam terapeuta wyszkolony w terapii uzaleznien nie wystarczy do tego, zeby utrzymac czlowieka przy zyciu w srodowisku w twardosci, pewnosci. Takze sam terapeuta nie moze ogarnac, czy czasem zmusic do terapii cala rodzine. Sam terapeuta nie moze byc psychiatra, ktory ma zastapic obowiazki psychiatry (na Ukrainie ta role niosa lekarze-narkolodze). Sam terapeuta nie moze wyjsnic calemu zespolowi waznosc ich pracy i zmuszac ich do sluchania. Sam terapeuta nie moze przekonac organy milicji o tym, ze te osoby, majac ta chorobe, maja szanse na normalne zycie, ze trzeba odnosic sie do nich wychodzac z profesjonalnych obowiazkow. Wiec, sam terapeuta nie moze ogarnac wszystkich stref, chyba skladac w zertwe swoje zycie osobiste tylko dla tego, zeby wyrwac z choroby chocz kilku osob.

Co jeszcze mamy my w rezultacie? Naduzycjie posadowych obowiazkow lekarzy i wymogi programow do poszerzenia ilosci uczestnikow w programy mozna powiedziec, ze w programy nabieraja sie maloletni narkomani, ktore podsadzaja sie na syntetyczny narkotyk o nazwie metadon w ogole bez swiadomosci co do przyszlosci tych osob i jak one beda pozbywac sie tego uzaleznienia w przyszlosci. I to tylko drobiazgi, kazdy specjalista w Europie dokladnie wie i  zna dzialanie metadonu i kazdy specjalista w Europie wie i zna kogo i jak trzeba dobierac do programu. Na Ukrainie podsadzanie takich osob na Metadon oznacza niska wiedze w ogole na na temat zespolowego leczenia metadonem i swoich obowiazkow czlonkami zespolu.

Rezultat jak widac jeden – programy na Ukrainie nie dzialaja, ich efektywnosc minimalna, a problemy z zagranicznymi sponsorami poglebiaja sie, poniewaz te problemy rodza inne… pojawiaja sie lekarze sprzajajace nielegalnie metadol, majace swoje interesy tylko w poszerzeniu patologii, a nie jej zwalczania. Problemy z zagranicznymi sponsorami maja swoje potwierdzenia poniewaz programy dzialaja od 4 lat, a nic nic oprocz poglebienia problemow w realizacji programu niema.

W koncowym wypadku skutki tych problemow odbijaja sie tylko na chorych pacjentach, poniewaz z tego leku samemu prawie niemozliwie zejsc. Po drugie mala kontrola wydania leku powoduje wynos i sprzedaz czesci swojej dawki innym uzaleznionym, powoduje wypadki sprzedawania leku samymi lekarzami. Wiec, programy sa pod szczegolowym nadzorem organow milicji. I sa bardzo mocne wymogi zamkniecia tych programow.

Dla tego powyzej omowione problemy powoduja tylko jedno-pacjenci maja trudnosci w porozumiewaniu sie z lekarzami, pacjenci nie rozumieja celowosci leku, pacjenci narazeni na postepowania ze strony organow milicji i bardzo czesto slusznie. Ta problem oczywisty-my specjalisci, panstwo czy fundacje realizujace metadolowe programy nie przygotowuja sie naleznie do realizacji programu realizacji programu. A to i tylko to powoduje te wszystkie problemy i nie pozwala pacjentowi krok po kroku wychodzic z uzaleznienia. Poniewaz ten lub inny lek na uzaleznienie moze byc efektywny i pomocny tylko w powyzej opisany sposob.

Wlasnie tak pracuja programy metadonowe na Ukrainie i ich skutecznosc moze sie zmienic tylko w wypadku wdrazenia szkolen Zachodnomi specjalistami w przygotowaniu do pracy w programach metadonowych. I oczywiscie ta efektywnosc odrazu bedzie miala swoje pozytywne rezultaty na pacjentach-klientach. I bedzie to takze oznaczac demokratycznosc tego kraju, ludzi i fachowcow mieszkajacych w tym kraju. Na tym samym polega demokratycznosc i rozumienie tej czy innej choroby specjalistami, a zwlaszcza uzaleznienia.

Mariia Gutak
Psycholog, Magistra UW

 

КОМЕНТАРІ
 
Коля  | 22.8.2011
Мне бы хотелось поделиться о том, насколько эта метадоновая программа ужасная. Я живу в Германии, где об этом знают везде. В Украине это не так еще распространено( и слава Богу). Оказываеться, что метадоном не лечат наркомана, а еще больше вводят в зависимость. Т. к. метадон еще хуже выводиться из организма, чем героин. Общество просто не может или не хочет бороться с наркоманией, но наркоманы им мешают. Вот и придумали такую «хорошую» программу. Зависимый приходит в пункт, получает дозу и идет домой, он становиться спокойным, ему не надо бегать искать, добывать для этого деньги, воровать. У полиции они все на учете. Обществу это удобно, но это не выход! Они как были, так и остаються зависимыми.
Лала  | 22.8.2011
Главное ребята — никто никого не лечит, а просто дает доступный как бы бесплатный (за него вы из налогов заплатите) наркотик. Еще один регулятор «естесственной убыли населения». Причем официально, за деньги самого населения.
Jafar  | 22.8.2011
Вся фишка метадоновой программы в ДЕНЬГАХ. Фармацевтический бизнес — это очень серьезные ребята использующие любые возможности для лоббирования своих интересов. А интерес их в Украине такой — у нас только по оф. мед. данным 70 тыс. наркоманов. Подчеркиваю — это минимальная оценка. Вот надо их пересадить на метадон за который заплатят либо международные организации, либо бюджет. Но ЗАПЛАТЯТ за произведенный препарат и БУДУТ ПЛАТИТЬ за него в будущем. Все. Точка.