207 просмотров

Кожен десятий українець — наркозалежний

Такі приголомшливі дані учора під час прес-конференції оприлюднив Павло Казарьян, керівник центру ресоціалізації наркозалежної молоді «Джерело». Більше того, на його думку, не сприяє зменшенню армії наркоманів і рішення та дії вітчизняних можновладців. Найбільше незадоволення викликає у пана Казарьяна замісна підтримуюча терапія. «Метадонова програма — це, фактично, легалізація важких наркотиків. Адже замість того, щоб лікувати людину, її просто підсаджують на сильніший наркотик», — переконує доповідач. Проте замісна терапія має і своїх прихильників. Останні запевняють: аби переконатися, що вона справді діє, варто просто побачити людей, які нею користуються. Мовляв, зайві питання тоді зникають.
Для киянки Галини Миколаївни використані шприци та гомін за вхідними дверима після опівночі — уже звичні речі.
— Колись поверталися ми із чоловіком вночі від друзів. Піднімаємося на свій поверх і бачимо картину: сидять напочіпки троє молодиків, спинами стінку підперли, очі позакривали. Ну я ж як мати одразу подумала: зле хлопцям. Ще трохи б, і пішла медичну допомогу надавати. Коли дивлюсь, а на підлозі два шприци валяються. Добре, що хоч чоловік був поруч. Бо я так на півдорозі і заклякла.
На ранок, пригадує пані Галина, від її нічних знайомих і слід прохолов. А от шприци залишилися. Тільки лежали вони уже не на підлозі. А були акуратно загорнені в пакетик і покладені на підвіконня.
— Я раніше ніколи на те вікно і уваги не звертала. А тепер щоразу йду і бачу: лежать «пакуночки», чекають своїх господарів.
Про те, що з наркоманією потрібно боротися, говорять усі. Хтось запевняє, що єдиний порятунок — повірити в Бога і з його допомогою знайти сили для одужання. Є й ті, хто вірить у більш матеріальні речі, як-то певне медикаментозне втручання чи лікування у реабілітаційних центрах. З 2004 року діє у нас в країні і так звана замісна терапія. Найвідоміший її різновид — замісна терапія з використанням препарату «метадон гідрохлорид». За словами Геннадія Грищенка, проректора з наукової роботи МДУ ім. Сухомлинського, свого часу так звану метадонову програму вводили в рамках боротьби з поширення ВІЛ/СНІДу серед споживачів ін’єкційних наркотиків. Грубо кажучи: замість того, щоб вводити наркотик у вену нестерильними, можливо, зараженими тим самим ВІЛ чи СНІДом шприцами, наркозалежній людині пропонують вжити пігулку певного препарату.
— Зараз же будь-який наркоман, незважаючи на те, є він ін’єкційним споживачем наркотиків чи ні, може прийти і отримати безплатно метадон. Виходить, що держава безкоштовно дає йому дозу.
Кореспонденти «Голосу України» зателефонували на «гарячу лінію» довіри для клієнтів програм замісної терапії. Як відповіли нам: скористатися даною програмою може й справді будь-який наркоман. Уся процедура безплатна і більше того — зі збереженням анонімності. Єдина вимога — попередня консультація з лікарем.
А от експерт, колишній лікар-нарколог Ірина Дніпровська, запевняє: просто так з вулиці нікого на замісну, зокрема, метадонову програму не направляють. Мовляв, майбутні клієнти програми мають відповідати низці вимог і чи не найперша — бути кількарічних споживачем ін’єкційних наркотиків.
— Знаєте, є певні люди, які постійно ведуть боротьбу із замісною терапією. Та розвіяти усі сумніви можна єдиним способом — приїхати до лікарні і побачити тих, хто проходить замісну терапію.
Між тим колишній наркозалежний Дмитро, котрий 10 років тому зумів позбутися своєї згубної звички, запевняє: замісні терапії, реабілітаційні центри не допоможуть, якщо людина сама не захоче змінити своє життя.

Фото Олександра КЛИМЕНКА (з архіву «Голосу України»).
Тетяна ГРАДОБЛЯНСЬКА.